Переселенці отримали право голосу: як Донбас і Крим можуть вплинути на місцеві вибори-2020

Центральна виборча комісія винесла постанову, якою було затверджено новий Порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси. Головним в новому порядку є те, що з 1 липня 2020 року виборці зможуть змінювати свою виборчу адресу безвідносно до реєстрації місця проживання.

Depo.ua розповідає про можливі наслідки цього рішення.

Юридичними наслідками стане те, що вимушені переселенці з Криму та Донбасу, а також інші громадяни, відтепер зможуть повною мірою реалізовувати свох виборчі права, взявши участь у виборах за місцем свого теперішнього проживання. Також це нововведення збільшить кількість виборців, які зможуть взяти участь у голосуванні, що зробить вибори більш репрезентативними.

Заяву про зміну виборчої адреси громадянин зможе подати до органу ведення Державного реєстру виборців як у паперовій, так в електронній формі. Така заява може бути подана у будь-який час, але не пізніше ніж на пʼятий день з дня початку виборчого процесу. Окрім того, виборець може звернутися до органу ведення ДРВ з новою заявою не раніше ніж через 180 днів після дати внесення до ДРВ останньої зміни виборчої адреси такого виборця, повідомили у ЦВК.

За словами голови комісії Олега Діденка, після подальшого впровадження в експлуатацію відповідного електронного сервісу автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Державний реєстр виборців" виборці, які виявлять таке бажання, зможуть змінити свою виборчу адресу взагалі дистанційно.

Переселенці з Криму та Донбасу можуть голосувати?

Головним практичним наслідком нововведень ЦВК стане те, що переселенці, яким раніше було дозволено брати участь лише у загальнонаціональних виборах (голосуванні за кандидатів у президенти та за списки виборчих партій), тепер зможуть голосувати також і за окремих мажоритарників на тих округах, де вони нині проживають. А також - стати повноцінними суб'єктами виборів міських голів, ОТГ та інших місцевих органів влади за своїм новим місцем проживання.

Окрім правових наслідків рішення ЦВК матиме і певний політичний ефект, адже допущення до голосування учасників близько півторамільйонної армії переселенців подекуди може суттєво змінити електоральний ландшафт.

Історія цього питання має свою історію, яка почалася з анексії Криму та початку війни на Сході, коли люди були змушені втікати від окупації та обстрілів. І від того моменту дискусія про їхню участь у місцевих та парламентських виборах стала актуальною. Але від рішення дозволити переселенцям брати участь у формуванні влади за своїм новим місцем проживання тодішню владу утримувало, з одного боку, технічна неможливість надати їм тоді таку можливість. А також побоювання, що це стане фактором фальсифікації.

Побоювалися також і соціальних вибухів на територіях, де є велика кількість переселенців. В цьому контексті особливо згадували Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську та Одеську області.

У наступному виборчому циклі, в 2019 році, участь переселенців у виборах також не стала повноцінною. Їм, як і раніше, дозволили голосувати на президентських виборах та пропорційних виборах Ради. А от за мажоритарників у окремих округах змогли віддавати голоси лише люди з реєстрацією на цих територіях.

Але нині, коли вже минуло більше п'яти від початку внутрішньої вимушеної міграції, переселенці в більшій частині стали повноцінними членами своїх нових громад і асимілювалися з "аборигенами". При цьому багато хто вже вирішив питання з житлом і отримав реєстрацію, яка і так відкриває шлях до повної реалізації виборчих прав.

Втім, залишається багато тих, хто влившись у нові громади. продовжує жити з донбаським чи кримським штампом в паспорті. Але, вирішивши свої першочергові питання соціальної та економічної адаптації, багато хто з них дедалі активніше піднімає питання і набуття виборчих прав. Не можна сказати, що це якісь "особливі" люди, які можуть зчинити суттєвий вплив на результати виборів. Особливо там, де їхня концентрація не є високою.

Натомість певна специфіка зберігається там, де кількість переселенців є значною. Наприклад, у Запоріжжі, де було зафіксовано близко 50 тисяч вимушених переселенців - така кількість людей для не великого (у порівнянні з Києвом) міста цілком здатна не лише змістити ідеологічні акценти, а й цілком змінити хід виборів, скажімо, міського голови.

Також зберігаються ризики на територіях, що суміжні з окупованими районами Донецької та Луганської областей. Адже явище човинкової міграції, коли так звані "пенсійні переселенці" раз на місяць відвідують материкову Україну задля отримання пенсій та соціальних виплат, може стати фактором впливу на виборах у тому ж Маріуполі, Сіверськодонецьку, Краматорську та інших, прилеглих до окупованих територій містах, селищах та селах.

Щодо політичних пропорцій, які можуть зміститись під час голосувань, спостерігачі називають очевидну користь від залучення переселенців для партій, які так чи інакше наслідують "Партію регіонів". Саме їхнє електоральне ядро знаходиться на Сході країни і переселенці значною мірою залишаються носіями цієї ідеології.

Говорять також і про певний можливий вплив на виборчі розклади в Києві, де переселенців також багато. І вони можуть дати шанс на життя певній політичній силі, яка за нинішніх умов могла б вважатись аутсайдером.