На місці, де зараз відроджується Генічеське АТП № 1, раніше розміщувалося АТП № 16539, директором якого був Валентин Мурашов.
Найпотужніше підприємство, яке займалося автобусними пасажироперевезеннями, знали в усьому Радянському Союзі. Але “лихі 90-і” поставили на АТП № 16539 хрест. Рейдери розтягнули все, що можна, і від колись потужного підприємства залишилося тільки засмічене і заросле бур’янами подвір’я…
Не так давно власником того, що залишилося від АТП № 16539, став Олександр Пустовіт, який залишив рідний Донбас через військові дії. Насамперед на територію завезли будівельні риштовання. Далі був відновлений паркан, проріджені кущі і дерева, вивезено кілька тонн сміття. АТП № 1 розташувалося разом із колегами з “ЮгТранс”: автобуси рівними рядами стоять. Обидва підприємства здійснюють майже всі перевезення у районі.
“Хочемо зробити повний комплекс послуг, – ділиться планами Олександр Анатолійович. – Зараз, наприклад, готуємо документи, щоб проводити технічний контроль автомобілів”. Тепер його ТОВ має право на 5 видів діяльності: пасажирські та вантажні перевезення, ремонт і обслуговування автомобілів, продаж запчастин, обслуговування наземного транспорту.
Користь від його підприємства місту – величезна. Найголовніше, воно дає робочі місця. “Сьогодні ми дали в центр зайнятості заявку на зварювальника, вчора до нас прийшов на роботу юрист, – розповідає керівник. – Нам вигідно брати працівника з соціальним пакетом, адже тоді є пільги з оплати пенсійного податку”.
По всій території підприємства встановили 36 камер. Одна з них розташована на в'їзді. АТП № 1 – єдине в області, де в'їзд-виїзд автобусів кожен бажаючий може побачити в інтернеті – в онлайні або в запису. Що побачити? Що автобус заїжджає на оглядову яму, де працює медик-механік. Після цього за поїздку рідних, близьких, друзів, бізнес-партнерів можна бути спокійним.
А от Олександр Анатолійович не завжди був спокійним. Важко було зберегти спокій, коли рідний Торез перебував під артобстрілом. Терпів разом із сім’єю, скільки міг, але коли в квартиру в сусідньому під'їзді, де жила сім’я з п’ятьма малолітніми дітьми, залетів снаряд, його родина вирішила переїжджати в Генічеськ, де ще раніше придбали квартиру.
Не тільки житло, але й високу посаду довелося покинути в Донбасі. Адже до війни Олександр Пустовіт був Генеральним директором “Донбасшахтобуду” – лідируючого підприємства вугільної галузі краю. У 2013 році в міжнародному рейтингу “Донбасшахтобуд” став одним із кращих підприємств України, а Олександр Анатолійович – керівником року. Під його керівництвом будувалася найглибша в Європі шахта “Прогрес”. Шахтну справу Олександр Пустовіт знає не лише в теорії, кілька років він працював шахтарем, отримав травму, 20 років отримує пенсію за інвалідністю. Після шахти займав владні кабінети, навіть заступником мера Тореза був. Захистив кандидатську дисертацію ... Тепер ось життя майже з початку доводиться починати. Та герой нашої розповіді впевнений, що з діловим підходом та допомогою небайдужих у нього все вийде.
P.S. Юридичну консультацію переселенці можуть отримати за адресою: м. Херсон, вул. Фрунзе, 2, офіс 19. Дні прийому: вівторок, четвер з 10.00 до 15.00. Попередній запис за тел. (0552) 49 60 03.
За психологічною допомогою можна звертатися до психолога Андрія Калити за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 3, тел. 050-418-10-01.
Публікація підготовлена в рамках проекту "Будуємо Херсонщину разом" за підтримки Black Sea Trust і німецького Фонду Маршалла. Думки авторів публікацій не обов'язково збігаються з точкою зору Black Sea Trust, німецького Фонду Маршалла або їх партнерів.