Підтримати нас

Переселенець розповів, як заробляє на виготовленні шкіряних ремінців для годинників

26 липня 2019 13:01
668
Поширити:

Мінімальні витрати на матеріали для виготовлення шкіряних ремінців – близько 200 гривень. Цих грошей вистачить на декілька метрів міцної нитки, пару видів шкіри, ніж, клей та шило. Продавати готові вироби можна через соціальні мережі та англомовні сайти. Але треба бути готовим до високої конкуренції.

Про це Gazeta.ua розповідає Євген Ткаченко з Авдіївки. Він 4 роки як виготовляє шкіряні ремінці на замовлення. Зараз хлопець облаштував власну майстерню у Краматорську Донецької області.

"На моєму годиннику перетирався ремінець. Досить дорого для мене коштував оригінальний ремінець на мій годинник, що був навіть не шкіряним. Тоді працював на заводі в Ужгороді, платили близько 3000 гривень. З цих грошей відкладав гроші на весілля. І тут подумав, що міг би сам собі зробити, - згадує Євген, - Я жив у гуртожитку, перспектив на роботі не було. Ця ідея була як диво. Виявилось, що моїм друзям та знайомим потрібні були ремінці на годинники. Вирішив розвивати цю справу" .

На виготовлення одного ремінця витрачає від 2 годин 

Перший час шив ремінці після 8-годинної зміни на заводі. Покинути роботу та повністю присвятити сили власній справі вдалось завдяки гранту. Хлопець з дружиною переїхав до Краматорська і там вже облаштував власну майстерню.

Шкіру для ремінців замовляє в інтернет-магазинах Італії, інструменти та аксесуари - у Південній Кореї та Китаї. На виготовлення одного ремінця витрачає від 2 годин. У місяць в середньому має 50 клієнтів. У грудні та серпні замовлень найбільше. Загалом, за 4 роки роботи Євген пошив понад 2000 ремінців.

 

 Подобається робити ремінці зі шкіри алігатора, що може коштувати від 100$
Подобається робити ремінці зі шкіри алігатора, що може коштувати від 100$

 

"Мені подобається робити ремінці зі шкіри кози. Вони виходять більш фактурні. Були замовлення на ремінці зі шкіри алігатора та крокодила, що коштують вже від 100 доларів, - ділиться Євген , - Помітив, що у дівчат ремінці слугують довше. Взагалі, усе залежить від типу шкіри. По нормах, якщо постійно носити, то ремінці на годинниках треба міняти раз на рік. Друг мій ремінець, що я йому зробив, носив три роки".

За кордон замовляють прості ремінці, вартістю від 30$. Складні та цікаві замовлення отримує від українців з різних міст. Стандартні розміри ремінців - 18, 20, 22 мм, але може зробити будь-якої ширини. Найтонші ремінці, що замовляли були 6 та 8 мм.

 

 За 4 роки роботи виготовив понад 2 000 ремінців
За 4 роки роботи виготовив понад 2 000 ремінців

 

"Нещодавно був клієнт, який 8 років не носив годинник. Оригінальні ремінці вже не випускали, а альтернатива була досить дорога. Інший клієнт мав алергію на нержавійку та треба було зробити так, аби застібка не торкалась шкіри, - розповідає Євген, - Кожен виробник годинників намагається якось виділиться нестандартними кріпленнями ремінців, що не можна ніде більш купити, ніж як у них. Наприклад, продають серію годинників за 4000 гривень, а потім через декілька років пропонують до них ремінці за 2500 гривень".

Перші ремінці продавав через сайт безкоштовних оголошень. Потім зареєстрував магазин на одному міжнародному англомовному сайті. Зараз має клієнтів у Новій Зеландії, Австралії, Гонконзі, Японії, США. Українці найчастіше купують ремінці через групи у соціальних мережах та по рекомендації задоволених клієнтів.

Євген облаштував власну майстерню у Краматорську Донецької області
Євген облаштував власну майстерню у Краматорську Донецької області

 

"Не платив гроші щоб зареєструвати свій магазин на англомовній онлайн-платформі Etsy, де продають хенд мейд . Через інтернет можна отримати перший прибуток без великих витрат. Я знаю англійську на базовому рівні. Але зараз гарні онлайн-перекладачі, що добре переводять прості речення, - ділиться Євген, - Дуже багато ремінців продається. У кожного майстра свої фішки, дизайн, підхід. Дивлюся, хто що робить в Інстаграм. Там є майстри будь-якого рівня, які публікують фото своїх виробів і майстерень. У майбутньому хочу робити більш складні вироби. Робити акцент на якості, а не кількості".

Євген Ткаченко до 2015 року жив у Авдіївці Донецької області та навчався у технікумі промислової автоматики в Донецьку. Влітку поїхав до Ужгорода де прожив 2,5 роки. Працював у японському заводі. Потім з дружиною вирішили повернутись у на Донбас та переїхали у Краматорськ.

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ