До громадської приймальні Хмельницького Офісу Мережі при ГО «Подільська правова ліга» звернувся переселенець з Криму Юрій Довгань*. Розповів, що управління праці та соціального захисту населення подало позов до суду, аби стягнути з нього 19,5 тисяч гривень, які він отримав на неповнолітнього сина.
В органі соцзахисту вважають, що родина не мала законного права одержувати гроші на дитину згідно з 505-ю постановою Кабінету Міністрів, оскільки хлопчик мав тимчасову реєстрацію в Одесі.
Адвокат ГО “Подільська правова ліга” Роман Рачок роз’яснює, що сім’я після початку окупації Криму тимчасово поселилася в Одесі. Пан Юрій збирався там працевлаштуватися. Аби переселенці змогли без перешкод відвідувати медичні та освітні заклади, їх тимчасово зареєстрували у притулку для осіб, які потрапили у скрутну життєву ситуацію.
- У зв'язку з тим, що працевлаштування батька родини не принесло очікуваних матеріальних прибутків, родина переїхала до міста Нетішин Хмельницької області, - розповідає правник.
Тож, адвокат підготував заперечення на позовну заяву під час розгляду справи в суді першої інстанції та письмові пояснення в суді апеляційної інстанції.
Обидва суди відмовили органу соціального захисту в позові про стягнення з чоловіка 19,5 тисяч гривень.
За словами правника, отримані гроші чоловік мав би повернути лише у двох випадках, встановлених законом:
- якщо виплата платежів була результатом рахункової помилки особи, яка проводила цю виплату;
- недобросовісність набувача.
Проте у суді не було встановлено, що співробітник з органу соцзахисту помилився під час розрахунків. Також не була доведена недобросовісність чоловіка, який отримував допомогу для переселенців. Адже пан Юрій через окупацію Криму був вимушений залишити своє постійне місце проживання.
- Дитина, яка переїхала разом з ним, на територію, підконтрольну Україні, фактично набула статусу внутрішньо переміщеної особи, - пояснює Роман Рачок.
Посилання на рішення судів:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/67275580
https://reyestr.court.gov.ua/Review/69649730
Коментар юриста
Ст. 1215 Цивільного Кодексу України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч.1 ст.1215 ЦК України).
В постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 висловлена правова позиція про те, що правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Відповідно до Конвенції «Про права Дитини (схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789-ХП), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей.
Відхиляючи апеляційну скаргу органу соціального захисту та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін суд апеляційної інстанції зауважив: «Судом не встановлено обставин, які б свідчили про об’єктивну неспроможність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області скористатися цією інформацією при вирішенні питання призначення допомоги ВПО та його сину, враховуючи надані йому для цього повноваження. Таким чином слід прийти до висновку, що виплата спірних коштів управлінням безпосередньо не пов’язана з недобросовісністю набувача, тому вимога позивача про повернення грошової допомоги, як неправомірно отриманої не ґрунтується на вимогах закону (ч. 1 ст. 1215 ЦК України)».
*Ім'я змінено з етичних міркувань.
-preview.webp)
