На території колишнього Каховського водосховища ґрунт забруднений важкими металами

Для аналізу на дні колишнього Каховського водосховища відібрали 119 проб ґрунту, які репрезентують різноманітні ландшафтно-геохімічні умови, зокрема зони затоплення та осушені території. З них 94% свідчать про перевищення граничнодопустимих концентрацій важких металів. 

Про це повідомила українська природоохоронна група UNCG.

Зазначається, що лабораторні дослідження було виконано на базі Canterbury Christ Church University, Великобританія.

Основними забрудниками є миш’як, свинець, стронцій та цинк. Їх концентрації перевищують у 7-17 разів. 

Стримує міграцію цих токсичних елементів – лужне середовище, однак воно сприяє їхньому накопиченню у ґрунті, що підвищує ризики їх потрапляння у харчовий ланцюг. Рухомі форми металів, які здатні активно переходити у рослини – створюють ризики для екосистеми.

Протягом 70 років експлуатації на дні водосховища накопичились обсяги мулу, оскільки водойма була стоячою. Забруднення донних відкладів зумовлене багаторічною промисловою діяльністю у регіоні.

За інформацією природоохоронної групи, найбільше вплинули підприємства та гірнича промисловість Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Нікополь та Марганець.

Після спуску водосховища частина мулів була переміщена та осаджена на території тимчасового затоплення та у Дніпро-Бузькому лимані. Забруднення поширилось на значно більшу площу ніж до цього займало водосховище.

• Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
• Після руйнування Каховської ГЕС окупаційними військами, 6 червня 2023 року, до акваторії Чорного моря потрапило від 400 до 600 тонн паливно-мастильних матеріалів.
• Через підрив Каховської ГЕС окупаційними військами в акваторію Дніпро-Бузького лиману та Чорного моря потрапили якірні річкові, протидесантні, звичайні міни, якими було заміновано обидва береги Дніпра.