Наталія Панфілова – переселенка з Авдіївки Донецької області. Коли в Авдіївці стало небезпечно, її з дітьми перевезли до санаторію в Сергіївку Одеської області, а згодом вона опинилась в Одесі.
В Авдіївці Наталія смажила чебуреки, а зараз має свій кіоск на "Новому ринку" (вулиця Торгова, 26). Там вона виготовляє одні з кращих чебуреків у місті та іншу випічку, передає сайт "Gazeta.ua".
Наталія все життя "бігла від кухні". Коли ще в Авдіївці виникла необхідність "чимось займатися", вона замислилась над тим, щоб розпочати якийсь бізнес. Наталі запропонували навчити робити чебуреки, і вона погодилась на "хоч щось".
Добра знайома Наталі – кухар за фахом – допомогла, і вони разом розпочали чебуречний бізнес 50/50. Смажили на кухні у Наталі, продавали на ринку, по магазинах Авдіївки. Бізнес почав розвиватися та приносити прибуток.
Мрія Наталі – салон краси та реабілітаційний центр для людей у тяжких життєвих умовах. Але в Авдіївці вона втратила все, в Одесі довелось починати з нуля, заробляти гроші, щоб годувати дітей.
"Просити гроші на салон краси у фонду ("Відродження". – Свои) я побоялася. Треба було розробити бізнес-план, а я нічого в цьому не розумію. Для чебуреків мало чого потрібно. Я вмію їх робити, і це приносить прибуток".
"Ми не думали, що доведеться залишитися в Одесі надовго, тому приїхали без техніки, без речей. Все залишилось в Авдіївці".
У Сергіівку вдалося передати фритюрницю для смаження чебуреків, але більше нічого у Наталі не було. Розпочати бізнес без стартового капіталу на новому місті допомогли бізнес-курси для переселенців, які організував Impact Hub Odessa під патронатом міжнародного фонду "Відродження".
Щирість Наталі привернула увагу інвесторів, і один із них запропонував допомогу, навіть якщо вона не переможе в конкурсі бізнес-ідей. Але Наталя перемогла та отримала грант.
"Коли мені сказали, що я отримала грант, одразу почала шукати місце. Але оренда квадратного метра площі вартістю від 4 до 6 тисяч гривень на місяць була для мене непосильна. Я розуміла, що доведеться смажити чебуреки цілодобово".
Проте інвестор дотримав слово та допоміг Наталі.
"Він домовився з директором ринку, щоб мені виділили точку. Це ринкове місце, не від господаря, тому орендна плата була майже найменшою на ринку. Два місяці, поки я починала, мене взагалі звільнили від орендної плати, бо директор ринку пішов на поступки. Також інвестор дав мені гроші на облаштування кіоску".
Щоб розпочати справу, Наталі були потрібні холодильник, стіл і приміщення. Фритюрниця у неї була. Почала працювати, знайшла клієнтів.
"Я виграла вже другий грант – вісім тисяч євро на розвиток, перейшла у більше приміщення, купила пічку, стала випікати піцу, плацинди (страва молдовської кухні з листкового тіста плескатої форми, поширені начинки – з сиру та гарбуза. – Свои), пиріжки типу "Форнетті", з листкового тіста".
У Наталі типовий кіоск на ринку. Все, що вона могла зробити, то це повісити дві декоровані тарілки на стіну та поставити два столи зі стільцями перед входом. Зараз чоловіки з ринку зробили їй стійку для оформлення вітрини.
У кіоску можна купити чебуреки з м'ясом, бринзою з томатом, грибами з сиром, асорті, також – піцу, пиріжки з листкового тіста, плацинди. Наталя може зробити чебурек з будь-якою начинкою, котру запропонує клієнт.
"Обрала саме такий формат, тому що іншого варіанту наразі немає. Якщо думати в бік чебуреків, то, може, було б добре мати приміщення для повноцінного кафе, щоб готувати ще щось і щоб люди могли спокійно поїсти".
Класичний чебурек з м'ясом.
У Наташі одні з кращих чебуреків в Одесі. Гості міста приходять до неї, бо хтось рекомендує цю точку, і часто йдуть у захваті від такої смакоти.
"Мої чебуреки навіть мандрують. Приходив чоловік зі своєю коробкою, набрав чебуреків та поїхав одразу в аеропорт, щоб летіти в Ізраїль".
"Це базар, у мене щодня тут живі концерти. Я вже і клоун, і артист, і Гурченко, і Гундарєва, і хто я тільки не є, бо у мене кожен день якесь "кіно".
Наталля усе життя працює на кухні
Кіоск на ринку з двома столиками на фасаді назвати кафе складно, а досвід у приготуванні чебуреків і випічки у Наталі дуже великий.
З чебуречною жодних складнощів не було.
"Якби можна було щось змінити, то я, звичайно, хотіла б салон краси. Я вважаю, що стою на місці, а мені хочеться розвиватися. Намагалася навчити людей готувати чебуреки. Те саме обладнання, те саме тісто, але виходить зовсім інакше. Показала як смажити, показала як працювати, але так як працюю я – ніхто не працює. Не такі люди як я – не такі чебуреки як у мене".
"Хай одкривають. Ще ніхто не закрився. Якщо є можливість зробити не просто фаст-фуд, а відкрити кафе – це дуже гарна справа".