Паралельно з розробкою вакцини лікарі у всьому світі перевіряють, чи вже відомі медицині ліки можуть допомогти у боротьбі з коронавірусом.
Велику увагу до себе в минулі тижні привернув протималярійний медикамент під назвою Resochin, зазначає DW.
Його діюча речовина хлорохін та її похідна гідроксихлорохін десятиліттями застосовувалися для профілактики та лікування малярії.
Лабораторні тести у двох клінічних дослідженнях у Китаї та Франції, хоч і з відносно невеликою кількістю вивчених випадків, засвідчили здатність хлорохіну гальмувати розмноження нового коронавірусу у клітинних культурах, завдяки чому у випадках важкого перебігу хвороби вірусне навантаження на пацієнта зменшувалося. Таким чином активна речовина ліків може бути використана проти вірусу, припускали дослідники.
Попри застереження щодо якості досліджень та їхньої репрезентативності, а також щодо побічних ефектів у деяких країнах розпочалися клінічні тести добре відомого лікарям медикаменту.
В Україні вирішили не чекати результатів цих досліджень і включили хлорохін та гідроксихлорохін у протокол лікування COVID-19. Як відомо, ліків проти цієї недуги поки що немає. Водночас український міністр охорони здоров’я Максим Степанов вказує на те, що багато країн вже мають ефективні напрацювання у боротьбі з коронавірусом, що й було використано для розробки стандарту лікування в Україні.
Попередниця Степанова Уляна Супрун гостро розкритикувала це рішення. За її словами, затвердження у протоколах на рівні всієї країни ліків, що використовуються проти COVID-19 лише експериментально, виглядає як «масовий експеримент на українцях». Вона також послалася на позицію Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), згідно з якою, використання препаратів без доведеної ефективності може дати марну надію та більше зашкодити, ніж допомогти.
Проте українська влада, схоже, не готова відмовитися від планів використовувати протималярійні засоби для боротьби з коронавірусом. У середу, 15 квітня, голова Комітету з питань здоров’я нації Верховної Ради Михайло Радуцький заявив, що українська фармацевтична компанія «Дарниця» пройшла державну реєстрацію для виробництва гідроксихлорохіну і це дозволить українським виробникам швидко випустити на ринок необхідні ліки.
Наскільки ризикованим може бути лікування COVID-19 великими дозами хлорохіну, передусім у комбінації з антибіотиком азитроміцином чи іншими медикаментами, свідчить невелике дослідження так званої другої фази у Бразилії, під час якого від аритмії та пошкодження серцевого м’яза померили одинадцять пацієнтів.
Дослідження другої фази призначені для з’ясування ефективності певної дози медикаменту, після того як під час першої фази перевіряють безпечність, побічні ефекти та намагаються вирахувати оптимальну дозу тестованих ліків.
У клінічних тестах, які були профінансовані бразильським урядом і попередні результати яких були опубліковані на науковому порталі MedRxiv, брав участь 81 пацієнт. При цьому під час другого етапу дослідження під назвою CloroCovid-19 ліки мали б бути протестовані на 440 особах.
Команда Маркуса Ласерди з Інститут тропіків у місті Манаус, що в бразильському штаті Амазонас, упродовж однієї доби двічі на день вводила приблизно половині піддослідних 450 міліграмів хлорохіну, а потім ще чотири доби таку ж саму дозу, али лише разово. Іншим пацієнтам десять днів поспіль давали дозу більшу у 600 міліграмів. Контрольної групи, яка б отримувала плацебо, не було.
Зазвичай антималярійні препарати застосовують у невеликих дозах та лише впродовж декількох днів. У Бразилії дозування було більшим навіть за рекомендації китайських лікарів та Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC).
Медичне відомство китайської провінції Гуандун радило лікування впродовж десяти днів із дозою 500 міліграмів двічі на день (загальна доза — 10 грамів). CDC пропонувало початкову дозу у 600 міліграмів із наступними 300 міліграмами у наступні 12 годин, та ще чотири дні 300 міліграмів двічі на день (загальна доза — 3,3 грама).
Впродовж двох-трьох днів лікарі у Бразилії почали помічати в пацієнтів, які отримували великі дози медикаменту, порушення серцевого ритму (значні подовження так званого інтервалу QT). На шостий день експерименту одинадцять пацієнтів померли. Другий етап дослідження був одразу ж скасований.
Ще минулого тижня у публікації групи терапевтів в журналі Канадської медичної асоціації попереджалося про небезпеку подовження інтервалу QT у кардіограмі під час застосування хлорохіну та гідрохлорохіну — передусім у комбінації з антибіотиком азитроміцином.
Згідно з цим дослідженням, така комбінація може, окрім порушень серцевого ритму, викликати гіпоглікемію (ненормально низький рівень цукру у крові), а також тривожність та марення. А передозування цих ліків може призвести до епілептичних нападів, коми та зупинки серця.
Багато хворих на COVID-19 є значно старшими за пацієнтів з малярією і зазвичай мають різні хронічні захворювання. У таких високоризикових групах лікування значними дозами хлорохіну вірогідно призводить до ще більшого пошкодження серцевого м’язу та серйозних порушень серцевого ритму.
Оскільки у дослідженні в Манаусі не було контрольної групи, що отримувала плацебо, буде важко зрозуміти те, наскільки великою є провина хлорохіну у цих летальних випадках. Ситуацію ускладнює й те, що усі пацієнти додатково отримували антибіотик азитроміцин, який також подовжує інтервал QT кардіограми. До того ж деякі хворі приймали осельтамівір, більш відомий українцям як «Таміфлю», — він також може мати негативний вплив на серцевий ритм.
Загалом обидва медикаменти — хлорохін та гідрохлорохін — добре переносяться організмом та є відносно безпечними. Розроблений німецьким фармацевтичним та хімічним концерном Bayer медикамент Resochin успішно використовувався для лікування і профілактики малярії з 30-их років минулого століття.
Водночас його побічні ефекти та пов’язані з його застосуванням ризики також добре відомі. При екстремально великих дозуваннях, при самолікуванні чи у випадку певних груп ризику навіть такі перевірені часом ліки можуть спричинити велику шкоду.
Тепер розслідування має показати, чи занадто високі дозування під час дослідження у Бразилії були наслідком недбалості, чи свідомим ігноруванням застережень щодо цих ліків.
Трагічний перебіг бразильського клінічного дослідження співпав із відверто расистською телевізійною дискусією між французькими лікарями, які хочуть перетворити Африку на величезну лабораторію з тестування вакцини від коронавірусу.
Причиною цього були названі брак ресурсів на континенті та пов’язаний із цим брак необхідного захисту проти вірусу. Так, мовляв, робилося і під час досліджень СНІДу. Провокативна дискусія викликала засудження по всьому світу.
У пошуку вакцини чи ліків, зокрема й проти коронавірусу SARS-CoV-2, обов’язково необхідні, передусім, клінічні тести. Лише у співробітництві виробників, лікарень та медичних закладів можна з’ясувати, чи медикамент насправді має бажаний терапевтичний ефект, чи є він безпечним та чи має він побічну дію. Це стосується й визначення точного дозування та головного висновку — чи його користь переважує пов’язані із його застосуванням ризики.
Зазвичай у дослідженнях другої фази добровільно беруть участь від 100 до 500 пацієнтів. У більшості країн існують жорсткі законодавчі рамки для проведення клінічних дослідів, аби максимально знизити ризик для їхніх учасників. Згода піддослідного на участь у більшості держав має надаватися ним наперед і в письмовому вигляді. Лікар, який проводить клінічне тестування медикаментів, зобов’язаний докладно розповісти про можливу користь та усі ризики дослідження, адже виключити будь-які побічні ефекти неможливо.