Ляшко: Україна йде за оптимістичним сценарієм по COVID-19

Впроваджений в Україні карантин через епідемію коронавірусу зберіг життя щонайменше третині громадян, а інфікуватись мало 180 тисяч осіб. Зараз наша країна перебуває на плато, після чого кількість хворих піде на спад, карантин поступово скасовуватимуть.

Яким буде літо, коли вірус зреалізує свій потенціал, та чому восени слід обов'язково робити щеплення від сезонного грипу – в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров'я та головний державний санітарний лікар України.

– Україна оминула сценарій Італії, Іспанії, США, де кількість інфікованих давно перевищила 200 тисяч?

– Будемо надіятись, що так. За прогнозами, у нас мало би бути 180 тисяч хворих, а зараз маємо близько 10. Стрімкого поширення не відбулось. Ми перейшли на тихе плато, фіксуємо нові випадки, які з урахуванням тих, хто одужав і помер, щоденно не перевищують рамку зростання 10%. Рухаємось за оптимістичним прогнозом розвитку епідемії в Україні, при якому зростання кількості хворих не перевищує 30% щоденно. За такого сценарію наша система охорони здоров’я справиться з навантаженням.

– Допоміг карантин?

– Так, карантин нам допоміг, 100%. Це показує статистика по ГРВІ, кількості пневмонії. Думаю, карантин зберіг життя не менше третини українців.

Віктор Ляшко

– За останні дні кількість нових інфікованих уповільнилась. Про що це говорить?

– Це стабільні показники і коливання в рамках 5% приросту. Щодня реєструємо певну кількість випадків, але це ще не стійка тенденція до зниження. Ми перебуваємо на плато, серйозного пікового скачка не було. Через карантин цей спалах у нас розвивається потихеньку, ми розтягуємо його в часі, а значить, наше плато може бути значно довшим, ніж у країнах ЄС. У них був скачок, плато і пішло на зниження. У нас не було скачка, розпочалось плато і воно може бути довготривалим. Цей процес може бути розтягнутий, але ми повільно будемо відпускати карантинні заходи, щоб запрацювала економіка.

– Маєте на увазі план щодо виходу із карантину, який представив нещодавно прем’єр Шмигаль?

– Так. Ми працюємо єдиною командою, щоб забезпечити українців якісною медичною допомогою і відновити економіку. Зараз наше головне завдання – знайти золоту серединку. До кінця тижня в Україні, зокрема і в Києві, запрацюють агропродовольчі ринки, які працюватимуть із щоденним жорстким контролем.

– Все решта запускається таки із 11 травня чи, можливо, щось раніше?

– З 11 травня плануємо відкрити перший етап, а далі все буде залежати від рівня захворюваності. Якщо буде стрімке зниження кількості випадків, можливо, ми розпочнемо з об’єднання декількох етапів в один. Наприклад, перший із другим можна об’єднати. Але все буде залежати від епідситуації, яка буде в нас у країні.

Також якщо у нас буде різке зниження, зможемо розпочати щось і раніше. Ми показали всім план виходу із карантину, його можна наближувати або розтягувати у часі. Все залежить від ситуації. Плюс ми будемо відслідковувати динаміку росту або зниження нових випадків хвороби і реагувати відповідно. Наприклад, якщо через тиждень після відкриття ринків матимемо стрімке зростання, то можемо задуматись – а чи варте регулювання цінової політики харчових продуктів зростання випадків коронавірусної хвороби?

– Наслідки святкування Великодня пройдені?

– Це нам показала статистика, яка була в понеділок-вівторок, 27-28 квітня. Стрімкого зростання не було – це означає, що Великдень пройдений. Маємо розуміти, що досить гарно спрацювала команда уряду й органів місцевого самоврядування і замість 8 млн осіб, які ходять до храмів, прийшло 130 тисяч. Так, незначний сплеск був, але результат не шокуючий.

– МОЗ часто критикують за невеликий відсоток тестування українців. От американський біолог в інтерв’ю OBOZREVATEL припустив навіть деяке приховування кількості інфікованих.

– У статистиці ми показуємо тільки ПЛР-тести, плюс ми, певно, єдина країна, яка впровадила карантинні заходи лише при одному випадку. А от ті самі США дочекались зростання і тільки після цього впровадили карантин. І якщо порівняти нашу статистику з їхньою, подивіться, скільки тестів вони робили, коли у них було 8 тисяч хворих, а після цього давайте аналізувати – Україна робить мало тестів чи достатньо.

Ми тестуємо тих людей, які цього потребують. Так, є певні прогалини, пов’язані саме з людським фактором, його неможливо виключити. Десь хтось не приїхав, десь хтось не взяв трубку, потім ці історії потрапляють у ЗМІ, в соцмережі, розкручується і формується таке ставлення, що ми відмовляємо комусь у тестуванні. Якщо такі випадки є – просимо повідомляти про них на нашу гарячу лінію. Ми розглядаємо кожен із них. Відмови від тестування не повинно бути. Зразки мають забиратись, наші лабораторії повинні працювати. Можливо, можна допустити чергу в дослідженнях через навантаження, але відмови точно не має бути. Як показує наша статистика, на вихідних зменшується кількість забору зразків тому, що специфіка українського народу "терпіти до понеділка". Швидку не викликають, до сімейного лікаря не звертаються.

– Вірите, що перший інфікований коронавірусом в Україні з’явився тільки на початку березня? Невже їх не було в лютому?

– Все може бути, але я працюю з офіційною статистикою, офіційними зверненнями, й офіційним результатом ПЛР-тестування. От якщо подивитися на свіжі публікації ВООЗ, де вони аналізували Німеччину, Італію, США, які проводять більше тестів, вони все рівно показують, що 100% виявляють не всіх хворих. Вірус такий, що 80% людей переносить його на ногах. Їх називають безсимптомними, хоча американці спростовують таке поняття як "безсимптомне носійство". Мовляв, симптоми є, але людина не звертає на них уваги. Почхав, покашляв трохи, нежить був, але вони навіть не задумуються, що це міг бути коронавірус.

Так само в Україні є люди, яких ми не виявляємо. Я не буду говорити, що 10 тисяч – це стовідсоткова статистика, яка є. Але це реальні цифри, і ми не приховали жодної з них, у жодному випадку.

Із тих хворих, хто до нас звертається, ми відбираємо всіх за алгоритмом тестування, а результати оприлюднюємо.

– Якщо 80% хворих не звертаються в лікарні, за такою логікою, в Україні щонайменше 100 тисяч інфікованих?

– Офіційно у нас 9 тис хворих, що підтверджено методом полімеразно-ланцюгової реакції. Так, як говорить алгоритм ВООЗ. Все інше – припущення експертів. Гарно зараз бути експертом по той бік екрану і критикувати: "Ааа, ви слабо тестуєте. Давайте масове тестування". А що таке масове тестування? Давайте вийдемо до супермаркету і протестуємо там всіх. Що побачимо? Із 100 тисяч досліджень виявимо 4-5 хворих. З точки зору епідеміології це спрацює? Ні, не спрацює.

Так, нам потрібно нарощувати тестування, але не забувати й про його ефективність. Я відслідковую її на прикладі Польщі. У них більше хворих, ніж у нас, але не значно. Так от, на 5 тисяч хворих ми провели 56 тисяч досліджень, а поляки – 86 тисяч. Ми виявляли кожного десятого, вони – кожного 20-го. Тобто точковість у нас була набагато кращою, ніж у них. Вони зробили більше тестів, бо пройшлись по більшості контактних, а ми обмежились близькими родичами при контакті. Всім іншим пропонували самоізоляцію і при появі симптомів – звертатися по медичну допомогу.

Яка стратегія ефективніша – розцінить час.

– Зараз у Мінздоров'я є ініціатива запровадити тестування на наявність антитіл до вірусу. Кого тестуватимуть і наскільки воно буде масовим?

– Так, МОЗ не буде заперечувати проти тестування на наявність антитіл. Але ми не вибудовуємо стратегію зі скасування тестів-ПЛР і закупівлі ІФА-тестів для масового тестування. Ми будемо використовувати ці тести для епідеміологічних розслідувань. От зараз у нас з’являються випадки, коли хворіють медичні працівники і ми починаємо відслідковувати їх ланцюжок. Нам треба подивитись, скільки людей перехворіло, чи хворіли вони до того, як був виявлений перший випадок. Це дасть нам можливість оцінити наші протиепідемічні заходи, заходи інфекційного контролю і подивитися реальну картину, що у нас відбувається із захворюваністю, як із нею справляється система епіднагляду і як реагує на випадки коронавірусної хвороби.

Яке головне завдання всієї цієї епідемії? Карантин був запроваджений для забезпечення реагування системи охорони здоров’я на випадки коронавірусної хвороби. Щоб не допустити повторення ситуації Італії, якій прийшлось впроваджувати сортування людей, кому надавати медичну допомогу, а кому не надавати. Зараз наша система два місяці в карантині, але вона не сортує хворих людей. У нас є можливість надати медичну допомогу, зокрема і реанімаційні заходи, кожному, хто цього потребує. З точки зору людини, яка потрапляє з ковідною інфекцією до лікарень, вона має знати: кожного приймуть і кожному допоможуть.

Так, дехто кричить, що це рушить нашу економіку. Якби у нас не було карантину, то "швидка" робила б вибір – приїхати до 40-річного чи до 70-річного. Це була б ефективна стратегія? Або ж ми могли би викинути гроші на масове тестування водночас не впроваджуючи жодних карантинних заходів. От коли епідемія піде на спад в усьому світі, ми подивимось, яка стратегія була ефективнішою – масове тестування чи своєчасний карантин з урахуванням впливу на економіку.

– Лікарі, особливо із провінцій, досі скаржаться на відсутність захисних костюмів, окулярів і навіть звичайних масок. У чому проблема?

– Був період, коли у світі був глобальний дефіцит захисних засобів. Тоді питання поставок засобів індивідуального захисту можна було би вирішити тільки за рахунок централізованих закупівель або виключно через політичні домовленості. Наш президент телефонував до президентів багатьох країн і просив дозволити прийняти чи відправити літак. Привезти засоби індивідуального захисту без політичного втручання було неможливо.

Зараз намагаємося купити деякі засоби захисту через міжнародні закупівельні організації, але на глобальному ринку вони не можуть цього зробити вже більше місяця.

Кошти на спецзасоби в Україні виділені, ухвалено бюджет про стабілізаційний фонд, де 67 млрд закладено, зокрема, і на засоби індивідуального захисту. Проте проблема забезпеченості є. Ми, як МОЗ, зробили пріоритет і насамперед забезпечуємо ті заклади охорони здоров’я, які приймають ковідних хворих. Іншим мають допомагати органи місцевого самоврядування.

– Яким буде літо? Видихнемо?

– Особисто я думаю, що видихнемо.

– Деякі прогнози вказують на те, що друга половина липня і серпень будуть набагато легшими.

– Є різні прогнози. Але прогноз під нову інфекцію – справа невдячна. Можна прогнозувати вже досліджену інфекційну хворобу і збудник. Наприклад, кір. Кожні 5 років – циклічність зростає, а кожні 10 років дуже сильно зростає. Тут прогнозувати можна без помилок.

У випадку з коронавірусом ніхто не володіє ситуацією, як вірус буде  поводитися. Прогнозів – велика кількість, але вони не збулись у жодній країні світу, починаючи з Китаю.

Проте я, як експерт, думаю, що це буде циклічне захворювання, як і інші ГРВІ. Епідсезон для нього з жовтня до травня, тобто з осені до весни. Маю надію, що з часом вірус буде слабшати. Два його попередники зреалізували свій пандемічний потенціал і послабшали набагато раніше, навіть не дійшовши до Європи. Цей дійшов і навіть викликав світову пандемію. Він може слабшати, але так само може стати агресивнішим. Це питання мутації вірусу. Наперед передбачити неможливо.

– Якою ж тоді буде осінь і зима, якщо врахувати ще й сезонні ГРВІ та грип?

– Восени у нас буде проблема, якщо українці так легковажно ставитимуться до вакцинації проти грипу. На Заході точно буде збільшення кількості щеплень. Це дасть можливість виключити одночасне надходження інфекцій, коли грип поєднується з коронавірусом або з іншими ГРВІ.

Українці чомусь легковажно ставляться до грипу, хоча це не менш смертоносне захворювання.

– Тобто теоретично у вересні можна починати робити щеплення від грипу?

– Як тільки вакцина з’явилась – треба йти і щеплюватись. Так ми захистимо своє здоров’я і вплинемо на економіку системи охорони здоров’я.

– Держава фінансово покриватиме вакцини?

– Якщо ми зараз закупимо 40 мільйонів вакцини, люди скажуть: "Нє, ми не підемо щеплюватись, ви нас хочете знищити", а експерти говоритимуть: "А, Ляшко, фармбізнес, фарммафія, нажився вже з цього всього". Але, незважаючи ні на що, я буду ініціювати програму з вакцинації представників силових відомств, медиків, тих, хто працює на підприємствах державного забезпечення. Головне, щоб наша економіка дозволила закупити всі вакцини і вони були в наявності. Бо, думаю, що у світі буде напряг. Люди масово ринуться вакцинуватися від грипу на наступний сезон.

– Якщо восени буде спалах коронавірусу – повторні карантини будуть?

– Давайте так. Країна вперше перебуває на загальнодержавному карантині. Є свої плюси, мінуси і, зрештою, це величезний урок, як проходити спалахи інфекційної хвороби, що передається крапельним шляхом. Для багатьох країн світу це також уперше.

Тому, якщо влітку у нас буде зниження захворюваності і ми зможемо оцінити всі наслідки в живому спілкуванні, зробимо велику кількість висновків і вже зовсім інакше будемо підходити до нового спалаху і нової хвилі.

– Помічаю тенденцію по Києву: чим довше триває карантин, тим більше людей з’являються на вулицях, а маски носять на бороді.

– То це хто винен? Хто зажене 40 мільйонів українців по домівках? Аваков? Ми робимо все можливе і рекомендуємо. Свідомість українців до законодавства, до нормативно-правового регулювання – от така. Багато хто намагається шукати прогалини в законі, щоб вийти і показати: я розумний. Усіх, хто зараз гуляють на вулицях попри карантин, я прирівнюю до антивакцинаторів. Потім вони "виїжджають" за рахунок колективного імунітету людей, які провакцинувались. Але коли таких розумних з’явилась велика кількість – у нас не формується колективний імунітет. А потім ті самі люди бігають: "Оййойой, нема вакцини!", хтось у реанімації тощо. Хоча держава інвестувала у вакцину як у єдиний і доказовий спосіб вберегтися від певного вірусу.

– Можемо говорити, що в Україні вже сформувався хоч якийсь колективний імунітет від коронавірусу, який допоможе нам восени-взимку?

– Формування колективного імунітету через захворюваність – це Середньовіччя. Якби ми хотіли таке в Україні – ми би не запроваджували ніякого карантину. Тому мова зараз не йде про формування колективного імунітету, хіба що з’явиться вакцина. От тоді можемо сказати: "Ми провакцинували 95%, колективний імунітет є".

– Як відкриватимуть українські курорти, Одесу, Херсонщину, Карпати? Уже зараз люди бояться пускати до себе туристів через імовірність захворіти.

– Особисто маю надію, що українські курорти стануть найкращими в Європі і будуть приносити кошти у нашу економіку. Однак зараз я переймаюся здоров’ям українців і стриманням епідемії. Якщо кількість інфікованих буде знижуватись, ми будемо ініціювати відновлення курортів. Якщо ні – вибачте.

– У вас багато соціальних контактів, як ви захищаєтесь від коронавірусу?

– Усі мої соціальні контакти – через соцмережі. У період карантину всі контакти обмежені. У робочих контактах, зокрема з лікарями – я одягаю маску, мої співрозмовники теж. Коли ми всі в масках, то потенційно не викашлюємо і не видихуємо нашого збудника. Стараюсь також дистанціюватися, хоч і не завжди виходить.

Робочий візит Віктора Ляшка до Київського обласного фтизіатричного центру. Фейсбук Віктора Ляшка

– Рукавички і маски з нами надовго?

– Маски надовго. Якщо кількість хворих на коронавірусну хворобу знизиться, ми не будемо виявляти нових або ж реєструватимуться періодичні випадки, скасуємо всі наші протиепідеміологіні заходи. Але, можливо, хоч ця хвороба навчить нас не скупчуватися в черзі до ощадкас, у супермакетах і т.д. Бо така щільність присутня хіба що в країнах пострадянського простору.

– Я так розумію, що ви налаштовані оптимістично загалом?

– Звичайно, а як на такій посаді можна бути песимістом, скажіть мені?