Корабели: курс на виживання
Після розпаду Радянського Союзу суднобудівні заводи України пішли у вільне плавання. На жаль, не всі вони дісталися до світлого майбутнього. А діяльність тих, яким вдалося не потонути, аж ніяк не нагадує колишню велич могутніх промислових монстрів.
Україна – морська держава. І держава усіляко декларує свою підтримку суднобудування. Але поки лише на папері. Заводи чекають на нові замовлення. Але клієнти не шикуються в черги. Чому? Все просто – у нас надто дорого. І технології неабияк застарілі. Тому ми і не будуємо. А максимум –ремонтуємо. Створити нове судно – процес не з дешевих. Де взяти такі мільйони? Банки якщо і дадуть кредит, то під такі відсотки, що можна зробити ще одне судно. А в Китаї все інакше. Якщо іноземній компанії потрібен корабель, то держава повністю оплачує його будівництво. Бо це престиж країни та тисячі робочих місць для населення.
В Україні досі не визначилися, чи потрібна нам взагалі така галузь. Минає час, і колишні гіганти починають “засинати” або взагалі зникають. Херсонських корабелів усе частіше можна зустріти на ринках чи в офісах, аніж на верф'ях. Кому пощастило більше, працюють за кордоном. І своїми руками розвивають суднобудування інших країн.
-preview.webp)
