Комбата Руслана Сторчеуса посмертно нагородили медаллю Архистратига Михаїла
Митрополит Православної Церкви України Епіфаній посмертно нагородив командира батальйону «Херсон» Руслана Сторчеуса медаллю імені Архистратига Михаїла за любов та жертовність до України.
Подія проходила вчора, 25 серпня, біля херсонської Алеї Героїв України. Саме в цей день шість років тому загинув Руслан Сторчеус разом із водієм Олегом Пешковим, потрапивши у ворожу засідку неподалік від Іловайська. Вони поспішали привезти для хлопців з батальйону боєприпаси, необхідні для оборони іловайського депо.
Отримував медаль батько загиблого комбата Олександр Костянтинович Сторчеус від єпископа Таврійського та Херсонського Никодима:
«Є люди, які пишуть у фейсбуці: «Якщо підтримуєш — став лайк». Є люди, які саджають дерева, щось будують. А є люди, які все це захищають, ризикуючи своїм життям, проявляючи так свою жертовність та любов», - сказав єпископ під час вручення нагороди.
На фото зліва направо: настоятель Храму святої Олександри Андрій Калита, Олександр Сторчеус, єпископ Таврійський та Херсонський Никодим.
У своїй промові Олександр Сторчеус розповів, що Руслан прагнув одного — зробити життя в Україні кращим для своїх дітей:
“Він дивився, що він може змінити та робив це. Коли був майдан, він брав активну участь у створенні в Херсоні самооборони та автомайдану. Коли стало зрозуміло, що Росія йде на нас війною — він одразу ж взявся за створення батальйону. Усе це він робив заради своєї родини. Заради нашого майбутнього”
Олександр Костянтинович Сторчеус — батько нагородженого посмертно командира батальйону Херсон Руслана Сторчеуса
Згадати свого командира прийшли бійці батальйону, котрі були разом із Русланом Сторчеусом на лінії вогню в Іловайську.
“Він нас усіх об’єднав — пригадує Андрій Тарчинський — у батальйоні були хлопці з майдану й працівники міліції. Руслан зміг нас справді об’єднати. І ми з хлопцями стояли разом у маленькому іловайському депо, оборонялися проти танків, утримували позиції під ракетними обстрілами. Щодня були втрати, багато поранених. І ніхто не відвернувся, не покинув. Усі були єдиним цілим.”
Колишні й нинішні бійці батальйону спеціального призначення “Херсон”
Також не оминули подію й херсонці, що пам’ятають Руслана за часів подій Революції Гідності. Присутні ділилися спогадами про нього в форматі вільного мікрофона та дякували батькам за те, що виховали сина мужнім захисником. А матір Руслана - Тамара Сторчеус після всіх урочистостей поділилася, що це не вони так виховали сина, а він сам їх виховував не бути байдужими до майбутнього нашої країни.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
