Сиділа декілька діб вдома на самоізоляції, вийшла до магазину докупити продуктів - і почало «зносити дах».
І це не жарт. Як уперше в житті побачила, наскільки яскрава весна, які навколо кольори, як дзвінко співають птахи. А які аромати! Від найніжнішого тону нарцисів до п’янкої вишні.
Десь у глибині душі розумію, що квітень таким буває завжди, але, мабуть, він десь ховався: за повсякденними справами, серед гомону працюючого міста...
І як не парадоксально, відчула навіть якусь вдячність карантину, що «пригальмував» наше життя і подарував такі несподівані відкриття.
${gallery:2e2bf70e8c193aafbfbb2259c7c752a4}