За словами мешканки тимчасово окупованої території Херсонської області, яка виїхала із чотирма дітьми з окупації, найбільше виїзд ускладнювало, що у дітей були різні набори українських і російських документів, а у наймолодшого — тільки свідоцтво окупаційного зразка.
Про це вона розповіла РІА "Південь".
До виїзду жінка почала готуватися в грудні. Зазначається, що оскільки сім'я перебувала в Раденську — спроби оформити документи були дорогими і затягнутими в часі.
"Ми не знали, коли і як їхати. Українське свідоцтво на молодшого робиться не швидко, а свята тільки все ускладнювали. При цьому потрібно було встигнути виїхати до 20 січня", — сказала вона.
Сім'я погодилася на альтернативний варіант, який запропонував перевізник — виїзд через Білорусь без закордонних паспортів, з подальшим оформленням документів там. Спочатку прямували до тимчасово окупованого Мелітополя, далі шлях пролягав через Луганську область.
Після перетину контрольно-пропускного пункту колона зупинилася на ночівлю під Богучаром.
"Нам пощастило пройти швидше, але інших тримали довше — сказали, що перевірка затягнулася", — повідомила жінка.
До Білорусі родина в'їхала 18 січня. Жінка зазначила, що додаткових вимог до документів на кордоні не висували. Проте, у Мінську стало ясно, що швидко оформити документи не вийде. Разом з ними був літній родич, у якого український паспорт виявився пошкодженим. Сім'ї зняли житло на кілька днів,
"Перевізник все підказував і буквально водив за руку — в консульство, по інстанціях, всюди", — пригадала жінка.
У консульстві прискорити процес не вдалося.
"Я питала, чи можна якось вписати немовля або прискорити оформлення, але мені сказали, що це неможливо", — розповіла вона.
Спочатку документи оформили дідусеві, потім подали на старшу дитину. За словами жінки, ситуація залишалася невизначеною до останнього моменту — вирішальним став виїзд 23 січня через пункт пропуску "Мокрани".
"Ми прочекали близько п'яти годин. Вони збиралися, вирішували, що з нами робити. Ні «так», ні «ні» спочатку не говорили", — додала матір.
Згодом прикордонники прийняли рішення пропустити сім'ю, побоюючись, що в іншому випадку їх можуть не впустити на українській стороні.
Жінка сказала, що після перетину кордону сім'ї допомагали з розміщенням і подальшим оформленням документів.
"Весь виїзд і всі витрати перевізник організував для нас повністю безкоштовно — з усіма затримками і складнощами. Нам потрібно було просто слухати і робити, як кажуть", — зазначила вона.
.