«Держава в смартфоні» для ВПЛ: які послуги переселенці можуть отримати онлайн
В Україні щорічно з'являються послуги, які можна отримати через лептоп або смартфон. Уряд обіцяє продовжити реформу та переводити країну в «цифру». І зроблено чимало, але сервіси, що запрацювали, не стали надто популярними. Проте є люди, кому такі знання заощадили б час і зусилля.
Люди не в курсі
Редакція звернулася до переселенців із проханням розповісти, як вони використовують онлайн-послуги. Але ми зіткнулися з труднощами: у спільнотах і волонтерських групах відгукнулися одиниці, решта людей навіть не чула про таку можливість або не вважає ці сервіси корисними.
Переселенка Олена Знаткова на наше прохання поцікавилася в співтоваристві у людей, що мають статус ВПО, якими послугами користуються вони.
«Перші відгуки в групі ВПО були такі: не чули, не користувалися, не заглиблювалися. Довідки та документи, а також наші дії для продовження соціальних виплат залежать від конкретних людей, від наших обов'язкових відвідувань центрів адміністративних послуг, — передає відповіді переселенців Олена. — Понад те, якщо говорити про людей похилого віку, то всі технології, пов'язані з електронними сервісами, для них вкрай незрозумілі та навряд чи доступні».
З іншого боку, для більшості сервісів потрібен електронний цифровий підпис (файл із зашифрованими даними). Він необхідний для підтвердження особи та підписання електронних документів. ЕЦП видають акредитовані центри сертифікації ключів (АЦСК), серед них — «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укрсиббанк», Держприкордонслужба, АЦСК органів юстиції. Але умови не у всіх однакові. Наприклад, клієнтам «ПриватБанку» оформити підпис простіше (через «Приват24», безкоштовно). Як отримати ЕЦП в «Ощадбанку», я так і не розібралася. На порталі Мін'юсту вартість цифрового підпису стартує від 186 гривень. На сайті можна лише замовити та оплатити послугу. Потім необхідно з пакетом документів (їхній перелік надішлють листом на пошту) прийти до відповідного органу юстиції — вони знаходяться тільки в обласних центрах. При цьому цифровий підпис, як правило, робиться лише на рік. Таким чином, складності можуть виникнути вже на етапі оформлення ЕЦП, не кажучи про зручність різних сервісів.
Я сама переселенка, але вважаю той статус номінальним. У 2012 році я поступила в ХНУ імені В. Н. Каразіна та переїхала до Харкова. А по завершенні навчання залишилася: повертатися було нікуди; моє рідне місто — на окупованій території. Після виписки з гуртожитку прописатися було ніде, і мені довелося оформити довідку переселенця. Про те, як бюрократичні перепони затягують, здавалося б, хвилинне звернення на кілька годин, знаю не з чуток. І як електронні послуги, які хоч кривувато, але працюють, можуть заощадити купу часу і нервів — теж.
Портал «Он-лайн будинок юстиції»
За словами юристки організації «Переселенці SOS» Олени Глушко, серед найпопулярніших запитів від переміщених осіб і жителів непідконтрольної частини Донбасу — перевірка даних у Єдиному реєстрі боржників та Єдиному держреєстрі виконавчих проваджень.
«Актуалізовано норму (з листопада 2019 року — ред.): якщо в людини є борг, то їй закривається виїзд із підконтрольній території, — коментує юристка. — З ситуаціями, коли люди виїжджають з окупованої території та не можуть потім повернутися назад, до нас зараз звертаються регулярно, майже щотижня».
На порталі якраз надається доступ до різних реєстрів: нерухомого майна, фізичних і юридичних осіб, боржників і виконавчих проваджень. Якщо ввести персональні дані (достатньо ПІБ і дати народження) в останніх двох, можна дізнатися: чи відкрито проти людини судову справу щодо стягнення, наприклад, аліментів, штрафів, заборгованості по комунальних послугах або конфіскації майна. Якщо громадянин/ка значиться в реєстрах, то, з великою ймовірністю, йому/їй може бути відмовлено у виїзді з підконтрольної частини України. Точна інформація міститься в Реєстрі Держприкордонслужби, проте його немає у відкритому доступі.
Також онлайн можна замовити дублікат свідоцтва про народження, шлюб або зміну імені — це особливо актуально для тих, хто втратив документи в результаті бойових дій. Крім цього, можна онлайн зареєструватися як фізособа-підприємець, внести зміни або ж закрити ФОП.
Сайт Державної Міграційної служби
Ресурс дозволяє записатися до електронної черги на подачу документів для отримання закордонного паспорта та паспорта громадянина України, сплатити збір онлайн і відстежувати стан оформлення документа.
«Це дуже зручно, брала талони (за електронним записом — ред.), коли ми робили закордонні паспорти. Понад те, мої родичі в Краматорську не змогли записатися в чергу та зробити закордонний паспорт — тож я їм брала талони в Харкові (знаю, що цей документ можна оформляти в будь-якій точці України). Вони приїжджали до певного часу і оформляли документ. При цьому не треба було витрачати цілий день. А в їхньому місті немає такої можливості: за фактом жива черга з п'ятої ранку. Офіційно на сайті Міграційної служби начебто є запис онлайн, але вона весь час зайнята», — розповідає Валерія Самарська. Жінка в 2014 році переїхала з родиною до Харкова з окупованого на той момент Краматорська.
Втім, за часів карантину ресурс мало чим допоможе. Електронний запис на оформлення закордонного паспорта відключений, а запис на отримання паспорта громадянина України дозволений лише у виняткових випадках і за спецграфіком.
Пенсійний фонд та Електронний суд
Формально частина послуг Пенсійного фонду доступні переселенцям онлайн. Наприклад, на порталі ПФУ можна: оформити онлайн-заяву на призначення та перерахунок пенсії, підрахувати її приблизний розмір, отримати довідку про доходи пенсіонера для призначення субсидії та витяг із Реєстру застрахованих осіб, а також звірити зарахований стаж. Усі послуги доступні, якщо у вас є електронний цифровий підпис (ЕЦП).
Наприклад, у моєї бабусі є логін і пароль для авторизації на сайті, виданий у Пенсійному фонді (самому придумати їх не можна). У перший раз ми з нею разом заходили на ресурс, реєструвалися та розбиралися у доступних послугах — самій їй складно було розібратися. Як виявилося, без ЕЦП можна отримати електронні документи або, наприклад, переоформити пенсію.
Крім цього, є мобільний додаток із доступними послугами (можна скачати в Google Play та AppStore). Про нього я дізналася (несподівано для себе) з відповіді ПФУ на мій інформаційний запит. При цьому Фонд ніяк його не рекламує. Наприклад, на сайті я не побачила жодної згадки про це.
Ще один важливий сервіс для внутрішньо переміщених осіб, у тому числі, пенсіонерів, — електронний суд.
«Приблизно 30% усіх звернень на нашу гарячу лінію — це проблеми з Пенсійним фондом. Фактично, зараз більшість переоформлень пенсій проходить у судовому порядку. Нарахування виплат вперше також часто відбувається через суд, тому що Пенсійний фонд відмовляється визнавати дописи трудової книжки. Часто чіпляються до тих чи інших печаток і підписів, вимагають підтверджуючі документи (а підприємства знаходяться зараз на окупованій території). Особливо це стосується людей з пільговим стажем, наприклад, шахтарів», — пояснює юристка Олена Глушко.
Скільки є подібних випадків та причини, через які відмовляють у перерахунку/призначенні пенсій, ПФУ у відповіді на мій запит не вказав.
Через Електронний суд можна подати заяву для призначення судового розгляду справи. Підказки на сайті дозволяють людині скласти позов без допомоги адвоката. Зайти на портал можна двома способами: зареєструвавши пошту з адресою mail.gov.ua (через юриста) або за допомогою ЕЦП. Буває, що люди подають електронні позови до суду для встановлення факту народження або смерті людини на окупованій території (дається лише через суд). Однак із цією метою, каже правозахисниця, сервісом користуються нечасто.
У той же час він може стане в нагоді ув'язненим жителям на окупованій території. Так, цей сервіс допоміг Миколі Мірошниченко (ім'я змінено) домогтися скорочення терміну. У 2012 році хлопець був засуджений до восьми з половиною років в'язниці за розбій і відбував покарання в колонії в Донецьку. У 2018-му Микола через родичів кілька разів пересилав по е-mail до райсуду в Покровську клопотання щодо скорочення строку згідно із «законом Савченко». Суд спочатку ігнорував звернення, а потім відмовив у одному з них.
Тоді через родичів ув'язнений зв'язався з юристами організації «Переселенці SOS». Правозахисники допомогли скласти апеляцію та зареєстрували хлопця через пошту на порталі Електронний суд.
«Вони мені сказали, що ця пошта буде підтвердженням моєї особистості. Я на папері писав (заяву — ред.), передавав родичам, а вони фотографували та пересилали онлайн до апеляційного суду», — згадує хлопець.
У жовтні 2018-го своїм рішенням суд скоротив Миколі термін на півтора року. Але адміністрація «республіки» не визнала рішення суду та протримала хлопця в колонії до лютого 2020-го.
«Я всіх повідомляв: починаючи від контролера до начальника колонії та його заступників, що у мене є таке рішення, надавав його копію. Родичі направили документ до так званого Мін'юсту «ДНР». Прийшла відповідь: у зв'язку з тим, що між «ДНР» та Україною немає договору про взаємне виконання судових рішень, таке рішення нібито недійсне на території «республіки».
Після звільнення чоловік перебрався в Маріуполь і разом з «Харківською правозахисною групою» готує звернення до Європейського суду з прав людини за фактом незаконного позбавлення волі. Також у Покровську відкрито кримінальне провадження щодо так званого Мін'юсту «ДНР» і керівництва колонії. До суду справа поки не дійшла.
«Насправді це (рішення суду — ред.) допомогло, тому що юридично в мене термін уже закінчився, і півтора року мене незаконно позбавляли волі. Можливо, вдасться довести провину цих людей, що вони незаконно утримують в ув'язненні. Може, в подальшому якось вдасться вплинути через міжнародні інстанції на подібні випадки», — сподівається Микола.
Реєстр дозволів для переміщення громадян в районі ООС
У 2015 році, коли замість паперових перепусток через лінію розмежування з'явилася можливість зробити електронні, для мене та моєї родини цей сервіс став свого роду паличкою-виручалочкою. Тому що для продовження дозволу нам вже не потрібно було їхати в Координаційний центр у Бахмут або інше місто, вистоювати кілометрові черги і переживати, де б переночувати, якщо не встигнемо за день потрапити на прийом. Оформлення однієї заявки займало до 10—15 хвилин з урахуванням часу на повторне внесення даних через технічні помилки — тоді сайт тільки запускався, і баги з'являлися часто.Раніше пропуск давався на рік, а за два місяці до закінчення його терміну на сайті з'являлася можливість переподати заявку. Після 28 березня 2019 року дозволи видаються на необмежений термін дії, тому сервіс стає вже не надто актуальним.
Портал держпослуг iGov
Сайт працює більше як довідник, ніж як платформа для отримання послуг (принаймні, у Харківській області). Наприклад, на порталі вказується, що можна зробити довідку переселенця або знятися з обліку ВПО, оформити/подовжити адресну допомогу або соцпослуги. Але для цього все одно доведеться особисто звертатися до місцевого органу соцзахисту.
«Взяття на облік ВПО, а також отримання адресної грошової допомоги онлайн можливе хіба що в перспективі. Поки я не знаю, щоб якісь вебсервіси це забезпечували. Наразі людині необхідно звертатися безпосередньо до управління соціального захисту», — пояснює Людмила Гончарова, начальниця управління соцгарантій Департаменту соцзахисту населення ХОДА.
Міністерство соціальної політики
На сайті Мінсоцполітики можна оформити допомогу при народженні дитини та подати документи на субсидію. Ще одна послуга — «Муніципальна няня» — доступна на окремому ресурсі. Вона корисна тим, хто хоче отримати компенсацію за оплату послуг няні для дітей до трьох років. Щоб оформити допомогу від держави, не звертаючись до органів соцзахисту, знову ж таки, потрібен електронний цифровий підпис.
«При отриманні субсидії внутрішньо переміщеним особам потрібно звертатися із заявою до органів соцзахисту раз в рік (на відміну від інших жителів — ред.). Тим самим підтверджувати, що людина знаходиться тут, і у неї нічого не змінилося», — вказує чиновниця.
Також у пілотному режимі в деяких областях, в тому числі — в Харківській, впроваджується комплексна послуга «е-Малятко». Завдяки їй можна оформити допомогу на малюків і виплати на дітей у багатодітних сім'ях, зареєструвати новонароджених. Система наразі тестується, тому подавати заяву на послугу все одно потрібно особисто в РАГС, Центр надання адмінпослуг або до пологового будинку (якщо там існує така можливість).
Проблему посилює не лише відсутність звітності. З одного боку, влада не інформує населення про послуги, які спрощують життя. Єдиний, мабуть, виняток — додаток «Дія», який поки мало чим корисний. Наприклад, моя бабуся дізналася про існування порталу ПФУ та що можна відстежувати виплати онлайн від адвоката, яка допомагала довести факт смерті родича через суд. Вона ж допомогла оформити логін і пароль для входу на портал (а не працівники Пенсійного фонду!).
Особистий досвід
Як переселенка, я отримую щомісячну адресну допомогу — використовую її як альтернативу субсидії. Компенсація невелика, але все ж приємно розуміти, що цифра в платіжці (особливо в опалювальний сезон) зменшиться на чотири сотні.
Кожні півроку потрібно особисто підтверджувати актуальність даних для виплат (бо раптом щось помінялося: переїхала, змінила прізвище або стала безробітною). Крім довідки переселенця, паспорта та ідентифікаційного коду (ІПН), у моєму випадку потрібна ще довідка ОК-5 на підтвердження місця проживання і того, що працюю та сплачую податки.
Раніше я відпрошувалася з роботи, щоби прийти в Центр надання адмінпослуг, взяти талончик до працівника Пенсійного фонду та побачити невтішний номер в черзі (скажімо, вранці ця цифра сягала 80+). Потім — сидіти кілька годин, очікуючи побачити свій номер на табло і почути вже обридлий, але омріяний голос оператора: «Відвідувач з номером N, підійдіть до робочого місця N». До речі, відходити не можна — легко пропустити чергу. А тоді брати ще один талон на подання заявки на продовження та документів соцпрацівнику. Звісно, можна було взяти два талони одночасно, але це ризиковано — черга до соцпрацівника могла підійти раніше, і я б не встигла взяти довідку. Із записом через електронну чергу не щастило: активні дати для запису були доступні лише за 1,5—2 місяці, а мені важлива була терміновість.
У минулому році взагалі якось проїхала дарма: зайшла в ЦНАП за дві години до його закриття та з'ясувала, що Пенсійний фонд уже не працює. Вгадайте, якою була моя реакція. Тоді ж співробітники центру порадили мені оформити довідку онлайн через сайт Пенсійного фонду. Що я і зробила: оформила через «ПриватБанк» електронний цифровий підпис. Порада: запам'ятайте, куди зберігаєте файл і пароль до нього, щоби не оформляти повторно, як було зі мною! Потім зареєструвалася з його допомогою на сайті ПФУ. А вже через 5—10 хвилин у мене був документ у PDF-форматі. Тепер замовляю довідку лише онлайн.
Повний список послуг, які надає держава всім громадянам, є на сайті Кабінету Міністрів. Але оцінити, наскільки вони популярні серед переселенців — складно: на державному рівні така статистика не ведеться. Так само, як і комплексна інформаційна кампанія з приводу онлайн сервісів, які можуть значно спростити життя.
Проєкт «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
