Увесь минулий тиждень херсонці слідкували за подіями навколо фасаду пам’ятника архітектури за адресою: вулиця Старообрядницька, 18.
Навіть попри втручання поліції будинок залишився без аутентичного декору, але поки що і без пінопластового утеплення, а боротьба за збереження пам'ятки перемістилася в юридичну площину.
У понеділок, 25 травня, на фасаді будинку Писаренка в історичному центрі міста почався «ремонт». Робітники збивали унікальну ліпнину кінця ХІХ століття, щоб надалі утеплити стіну навколо квартири на другому поверсі. Після втручання активістів та небайдужих громадян, виклику поліції, приїзду керівників обласної Інспекції з охорони пам’яток архітектури Івана Солоницького (перший чиновник) і Управління містобудування та архітектури Херсонської облдержадміністрації Григорія Ходіна (другий чиновник) роботи начебто припинилися. За словами власника квартири, він хотів оновити фасад, але документів на проведення робіт пред’явити не зміг. Тож архітектор Андрій Луцик написав заяву на відкриття кримінальної справи щодо знищення архітектурної спадщини. На рівні квартири залишалися ще близько 20% декору — трохи над вікнами праворуч та кронштейн над балконом. Усі рештки ліпнини були збиті ввечері того ж дня попри ґрунтовні роз’яснення хазяїну квартири щодо необхідності їх збереження для подальшої детальної та якісної реконструкції фасаду.
На відео добре видно, що по обіді 25 травня частина декору ще залишалася на будівлі.
Автор відео Дмитро Багненко
Уже через день, у середу 27 травня, навколо будинку з’явилося риштування, а ті ж самі робітники потроху почали обклеювати стіну пінопластом. Знову під вікнами зібралися херсонці, обурені знищенням унікального вигляду старого міста, знову Андрій Луцик викликав поліцію. Ситуація стрімко набувала все більшого розголосу. На місце події, прямо із великої зали міськради, де проходило пленарне засідання сесії, міський голова відправив очільників трьох департаментів та управлінь міськвиконкому: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Ростислава Маршака (третій чиновник), Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради Олексія Войтенка (четвертий чиновник) та Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради Максима Ващука (п’ятий чиновник). Але у жодного з них не було повноважень зупинити ремонт, принаймні, так пояснив Ростислав Маршак. Навіть проконтролювати та винести припис вони теж не в змозі:
— У нас немає повноважень щодо пам’ятників архітектури, — знизував плечима Ростислав Маршак. — Я з боку свого Управління неодноразово звертався до Верховної ради України, щоб нам надали можливість слідкувати за цими будівлями, але…
Ростислав Маршак пояснює присутнім на місці події журналістам та небайдужим херсонцям, чому він не може завадити знищенню ліпнини кінця ХІХ століття.
Після приїзду слідчої групи та показів містяни розійшлись. А під вечір роботи на фасаді знову поновились. І знову на місце прийшов архітектор Андрій Луцик. За його словами, клеїти пінопласт припинили тільки після того, як із хазяїном квартири поспілкувався начальник Херсонського відділу поліції Головного управління Нацполіції в Херсонській області Олександр Говорун (шостий). Уже наступного дня, у четвер, з фасаду зняли пінопластові листи та розібрали риштування.
Паралельно з подіями середи знайти компроміс заповзялася регіональна туристична організація «Туризм Херсона», до якої входять відомі місцеві туристичні бізнесмени Олексій та Павло Білецькі. Вони запропонували влаштувати зустріч різних сторін конфлікту для пошуку оптимального рішення для відновлення історичного фасаду. На засідання за зачиненими дверима були запрошені, крім згаданих Григорія Ходіна та Івана Солоницького, заступник голови Херсонської ОДА Андрій Богданович (сьомий чиновник), заступники міського голови Ігор Козаков (восьмий чиновник) та Інна Трибух (дев’ятий чиновник), заступниця начальника Управління містобудування та архітектури міськради Ірина Долженко (десятий чиновник), власник квартири Ігор Смолєнцев, адвокати та архітектор Андрій Луцик. Останній просидів на зустрічі близько 20 хвилин із заявлених півтори години:
— Ми що, за кожного випадку руйнування історичного фасаду будемо збирати керівництво міста та області? — обурено розводить руками Андрій Луцик. — На Старообрядницькій, 18, у нас за три дні хто тільки з можновладців не побував! І весь цей маразм відбувається тоді, коли уповноважені органи повинні просто нормально працювати та виконувати свої функції! Це діло рядового клерка, вийти на місце, зафіксувати порушення, припинити роботи та виписати штраф. А не директорам та заступникам спілкуватися із фігурантом кримінальної справи... щоб що? З людиною, яка і так має все знищене відновити власним коштом і виплатити штраф. По Херсону таких випадків десятки, і цю глобальну проблему не вирішити такими «сходками». Має бути комплексна програма реставрації історичної архітектури міста, що фінансуватиметься, у тому числі, з міського бюджету.
Ситуація зі знищенням унікального фасаду історичної будівлі активізувала дискусію: як зберегти архітектурні надбання Херсона? Якщо брати випадок уже знищеного фасаду, то треба проводити науково-дослідні роботи, аналіз матеріалу, шукати архівні фото, проходити експертизу, погодження та ретельно відновлювати розтрощене, пояснює Андрій Луцик. Також при покупці квартири у пам’ятці архітектури має бути охоронний договір, в якому зазначається, що власник береться зберігати нерухомість у відповідному стані:
— Проблема набагато ширша та виходить за рамки одного хазяїна квартири, — каже архітектор. — У кожного будинку є співвласники, які теж відповідають за фасад. Крім цього, навіть якщо людина захоче його відреставрувати, це може коштувати досить дорого. Неможливо відновити лише один поверх з трьох, також обов’язково треба робити дах. На цьому етапі має підключатися міська влада та брати участь у фінансуванні реставрації екстер’єрів пам’яток архітектури.
Якщо у власників помешкання немає грошей на справжню реконструкцію, але вони хвилюються через ліпнину, що може впасти на людей — є варіант «законсервувати» будинок до кращих часів, тобто повісити сітку. Саме так зробили на цьому ж самому будинку Писаренка на Старообрядницькій, 18, мешканці того ж самого другого поверху, але трохи лівіше від місця події.
На сьогодні в Херсоні відповідної програми збереження історичної архітектури немає. Для її розробки у четвер, 28 травня, у міській раді відбулася зустріч громадських активістів, архітекторів та представників відповідних управлінь. Вирішили створити робочу групу зі спеціалістів та напрацювати необхідні рекомендації, розповідає помічниця міського голови Наталія Матковська:
— Це має бути комплексна програма зі збереження та розвитку культурної спадщини, яка буде містити й архітектуру, — ділиться Наталія Матковська. — Ми плануємо залучити експертів із різних сфер, промоніторити всі чинні міські та державні рішення, програми, документи, концепції, що сьогодні регламентують містобудівну діяльність та розробити план конкретно під Херсон. На цю роботу піде близько трьох місяців, після програму треба затвердити рішенням міської ради. Ця подія, цей сумний досвід із знищенням унікального фасаду, підштовхує нас до того, що такі правила мають бути розроблені та прийняті якнайшвидше. Це наш шанс зберегти історичне «обличчя» Херсона.