700 номерів свободи

Це число вражає, бо зробити 700 випусків газети “Вгору” – як прожити 700, а то й більше життів разом із тими людьми, про яких ми пишемо.

Бо в нашій команді немає байдужих. Бо ми створили “Вгору” не лише для того, щоб давати читачам правдиву інформацію, а й для того, щоб допомагати – людям, котрі потрапили в біду, нашій улюбленій Херсонщині, а також країні й народові, яким пишаємося.

Незважаючи на те, що наша країна переживає нині тривожні часи, ми почуваємося щасливими людьми. Ми відчуваємо це кожного разу, коли бачимо очі людей, котрим наші журналістські розслідування допомогли відстояти своє житло, свободу, справедливість. Ми відчуваємо це, коли виїздимо до прикордонників, у зону АТО, зустрічаємося з воїнами й потім розповідаємо про них на сторінках нашої газети, аби й наші читачі, як ми, відчули бойовий дух захисників і вірили: Україна – переможе!

Ми радіємо, коли нашими публікаціями можемо захистити права вимушених переселенців. А найбільше ми щасливі з того, що можемо писати правду, як ми її відчуваємо, бо ми не граємо в політичні ігри і не залежимо від настроїв чи вказівок будь-яких політиків, будь-яких чиновників.

Ми відчуваємо себе щасливими, коли проходимо повз Шахово-шашковий клуб, гуляємо в парку “Дубки”, купаємося на пляжі “Молодіжний”, або проводжаємо очима такі звичні для Херсона сині тролейбуси. Бо в тому, що сьогодні все це не зруйновано, не вкрадено, є і наш чималий журналістський внесок.

Ми радіємо, коли бачимо на вулицях міста хлопців і дівчат, які вирішили зламати стару систему і пішли до лав нової патрульної поліції. Ми також доклали до цього свої знання та натхнення. І в тому, що сьогодні зі стін у Херсоні зникли телефони наркоторговців, а самі вони опинилися за ґратами, є частка і нашої роботи.

Ми радіємо, що наші чудові Нижньодніпровські плавні, нарешті, мають статус Національного парку – колектив “Вгору” разом із десятками правозахисників та екологів послідовно боровся за це з 2002 року, відколи існує газета.  

Разом із патріотами Скадовська ми боролися за повернення дітям вкраденого чиновниками пляжу на березі Джарилгацької затоки й нині святкуємо спільну перемогу. Ми також пишаємося тим, що прокуратура, спираючись на наші журналістські розслідування, почала звільняти береги Дніпра та його протоки від незаконних забудовників І таких прикладів можна навести багато.

А найдужче ми пишаємося тим, що “Вгору” зібрала навколо себе найавторитетніших, найдієвіших громадських активістів Херсонщини, разом з якими ми провели не одну успішну кампанію на захист громадських інтересів. Ми вважаємо за честь, що серед наших друзів і авторів – Дементій Бєлий, Михайло Підгайний, Сергій Дяченко, Іван Шульга, Олександр Мошнягул, Анжела Слободян, Олена Микитась, Валентина Крицак, Галина Уманець, Еліко Маркелія, Римма Бараненко, Андрій Бейник, Лариса Польська, Лариса Оленковська, Анжела Литвиненко, Ольга Жукова, Олена Афанасьєва, Юлія Манукян, Ірина Єрьоменко, Володимир Макуха та багато інших чудових людей.

Ми переконані, що прийшли на цю планету для того, щоб зробити світ кращим. І ми щасливі тим, що маємо тисячі читачів, котрі поділяють наше прагнення і, як і ми, над усе цінують справедливість і свободу. І щономера їх стає все більше. Вітаємо з 700-м випуском “Вгору”, дорогі однодумці!

Наші партнери про газету «Вгору»

Михаил Подгайный, журналист, краевед, эколог.

В моей жизни газета “Вгору”  появилась очень вовремя. Уж даже не знаю, что бы со мной сейчас было, если бы не журналисты и юристы “Вгору”.  Занимался ли бы я любимой работой? Жил ли бы в своей квартире (один из судебных исков тянул аккурат на её стоимость)? И, вообще, был ли жив… Я принадлежу к числу людей с крайне обострённым чувством справедливости, для которых возможность бесцензурно выкрикнуть свою правду – основная жизненная потребность, как еда или сон. И “когда мне невмочь пересилить беду, когда подступает отчаянье”, как пел Окуджава, я знаю, что могу прийти в офис, открыть свою папку на редакционном компьютере и что-то подправить в окружающей действительности. Ребята, без вас я бы не выжил.

Дементий Белый, председатель Херсонской областной организации Комитета избирателей Украины.

Газета “Вгору”, спасибо, что ты есть. Сколько раз благодаря твоим, уважаемая “Вгору”, статьям, поднимались люди и выходили на защиту своих интересов. Сколько раз приходили в редакцию за помощью, а потом – твои, газета, статьи, меняли нашу жизнь. Спасибо за то, что ты часто бываешь соломинкой в самой тяжелой ситуации, глотком воды в безводной пустыне, островком свободы. За все годы твоей неутомимой работы я был горд за Херсон, что у нас есть такая газета, что у нас есть такие люди, которые делают тебя, газета “Вгору”.  Спасибо редактору и журналистам за Вашу принципиальную позицию. За бесстрашие в выборе тем, за отстаивание важных точек зрения. За помощь страждущим, за то, что всегда поднимаешь знамя в борьбе за права человека и интересы громады.  Спасибо Вам!

Лариса Польська, голова правління Фонду громади Херсона “Захист”.

Щиро вітаю з приводу  ювілейного, 700-го  випуску газети  весь дружній колектив, який  присвятив себе  нелегкій, почесній та вищою мірою відповідальній справі незалежного інформування. Газета “Вгору”  по-справжньому вносить добрий вклад  для розбудови у державі демократичного, щасливого, заможного суспільства. Саме ваша газета, сповідуючи ідеали свободи слова, свободи совісті, глибоко шануючи українство, поважаючи принципи добра та справедливості, впроваджує їх у життя. Так тримати!