В українців – криза довіри до влади, стверджують соціологи. Майже відразу після того, як політик чи посадовець приходить до влади, він губить значну частину свого рейтингу.
Ключова причина – обіцянки часто забуваються, передвиборчі програми ігноруються. Що представники влади встигли виконати з того, що наобіцяли у 2016 році?
Січень: Пластикові ID-картки замість паперових паспортів: у процесі
У січні тодішній прем’єр Арсеній Яценюк вручив перші паспорти громадянина України у формі ID-карти 16-річним українцям. І запевнив, що з часом всі українці матимуть єдиний документ.
Ця обіцянка зараз у процесі виконання. Процедура отримання такого документа ще не відпрацьована, тож трапляються технічні перепони.
Паперові паспорти залишаються дійсним документом і є найбільш поширеними серед українців. За приблизними підрахунками, вся Україна остаточно перейде на ID-картки вже за 4 роки.
Березень: Одеса-Рені
Грузинсько-український політик Міхеїл Саакашвілі був головою Одеської ОДА майже півтора року. Він був щедрий на обіцянки, багато спілкувався з місцевими жителями, розповідав про свої плани.
А в березні Саакашвілі обіцяв, що більшу частину ремонту автомобільного шляху Одеса-Рені, де ями й погане покриття спричинювали численні аварії, буде завершене восени. Завершувати виконання цієї обіцянки залишив своїм наступникам, коли на початку листопада залишив посаду і пішов у політику з новим проектом «Рух нових сил». Саакашвілі запевнив, що, попри відсутність контролю з його боку, дорога буде відремонтована.
У Службі автомобільних доріг Одеської області відповіли Радіо Свобода, що на кінець осені було відновлено трохи більше 56 кілометрів із майже 300, тобто, лише шосту частину дороги. Зараз роботи тривають.
Квітень: Алкоголь і МАФи
Вітай Кличко, коли лише балотувався у мери Києва, обіцяв оголосити війну з МАФами – малими архітектурними формами, де (часто в обхід податкової системи) продається усе, від шкарпеток до пиріжків.
У квітні Кличко заявив, що через такий вид торгівлі криміногенна ситуація у столиці погіршилася, і що 80% правопорушень скоюють у стані алкогольного сп’яніння. «Тому алкоголь у МАФах не продаватимуть», – додав мер. Остаточно міська влада виконала це 1 жовтня, коли розпорядження набуло чинності.
А у вересні, на додаток, заборонили також продаж алкоголю загалом по місту від 23:00 до 10:00.
Травень: Штрафи за прогули депутатів
Спікер Андрій Парубій пообіцяв запровадити штрафи за прогули депутатами засідань. «Отже, якщо депутата не буде на робочому місці під час реєстрації, заробітна плата за той день просто не буде нараховуватись», – говорив він. За період від кінця травня до середини липня депутатів оштрафували на півтора мільйона гривень.
Та особливо після оприлюднення електронних декларацій багато депутатів у кулуарах говорили, що не зважають на ці штрафи, адже не живуть на офіційну зарплату – 17 з половиною тисяч гривень. Окрім того, ситуація з прогулами не надто змінилась.
Липень: Справа Шеремета під особистим контролем, але без результату
У липні країну сколихнула новина: підірвали машину білорусько-українського журналіста Павла Шеремета. А те, що це трапилось у центрі столиці, вранці і при свідках – залишило більше запитань, аніж відповідей.
Правоохоронці довго визначались із мотивом убивства, втім, наполягали, що розслідувати цю справу – справа честі для держави. До роботи залучили Генеральну прокуратуру, СБУ та навіть американське ФБР. Доручення тоді віддав і президент Петро Порошенко.
Тодішній керівник Національної поліції Хатія Деканоїдзе заявила: «Цю групу (оперативну – ред.) буду координувати я особисто і перші особи правоохоронної системи».
Згодом у мережу потрапило відео камер спостереження, на яких видно чоловіка та жінку, які закладають вибухівку в машину Шеремета. Упродовж останніх місяців поліція і силові керівники не розголошують ніякої інформації, заявляючи, що це може зашкодити слідству. А в листопаді Деканоїдзе подала у відставку. Справа вбивства Шеремета залишається нерозкритою.
Серпень: Вакцини від поліомієліту
31 серпня виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун запевнила, що до кінця вересня Україну повністю забезпечать вакцинами від поліомієліту.
Поліомієліт – досить серйозна хвороба, що може вражати центральну нервову систему й призводити до паралічу і навіть смерті. Протягом останніх кількох років в Україні бракувало вакцин проти цієї хвороби. Як наслідок, у період від осені 2015-го до літа 2016-го був спалах захворюваності.
Обіцянку виконали: у запланований термін доставили партію на майже 1 мільйон 400 тисяч доз.
Жовтень: Електронні декларації
Найгарячішою темою жовтня стали електронні декларації тих, хто посідає відповідальне і особливо відповідальне становище в країні. Статки багатьох із них викликали шок в українців і запитання в антикорупційних відомств НАЗК та НАБУ.
«До 1 листопада (наступний день після дедлайну – ред.) всі декларації здадуть», – пообіцяв 19 жовтня перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час розмови з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом.
Значна частина посадовців дійсно заповнила декларації, попри деякі технічні проблеми. Проте, щонайменше п’ятеро депутатів не зробили цього за станом на 1 листопада.
Листопад: Мінімальна зарплата
Лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко у листопаді запевняв:
«Хочу нагадати, що позиція нашої фракції: бюджет є найбільш важливим документом сьогодні по боротьбі з бідністю. І якщо ми ухвалимо бюджет сьогодні, який дасть хоч на крок людям подолати бідність, ми за це будемо голосувати», – казав він.
Утім, його політична сила не голосувала ні за підняття мінімальної зарплати з 1600 до 3200 гривень, ні за держбюджет-2017, в якому це збільшення враховане.
Грудень: Недоторканність Новинського
Недоторканність депутата-бізнесмена від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського «висіла на волосині» з листопада 2016 року. Саме тоді генеральний прокурор України звернувся до Верховної Ради з проханням притягнути Новинського до кримінальної відповідальності.
Багато колег Новинського на камеру заявляли, що голосуватимуть за те, щоб притягти його до відповідальності. Адже, мовляв, недоторканність депутатам узагалі не потрібна.
Серед них і депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук. Однак, коли справа 8 грудня дійшла до голосування, Мосійчука й багатьох інших депутатів не було у сесійній залі. Недоторканність із Новинського зняли, хоча голосів на це ледве вистачило.
2014-2016 роки: Безвізовий режим
«Безвіз» – це обіцянка 2014, 2015, 2016 років і (судячи з новин від Євросоюзу) майбутнього 2017 року. Саме стільки президент Петро Порошенко запевняє, що «незабаром українці подорожуватимуть без віз».
Обіцянка виконана частково, адже президент пообіцяв те, що залежить не лише від нього. Європейські партнери визнали: Україна відповідає усім вимогам для надання «безвізу». А справа надалі – у внутрішніх проблемах ЄС.
15 грудня Європарламент нарешті проголосував за механізм тимчасового зупинення «безвізу» – це тривалий час було «каменем спотикання». Питання українського «безвізу» знову перенесли. На коли саме, поки що не відомо.