Підтримати нас

Сім «няньок» на одного декларанта

Автор статті
04 квітня 2018 12:00
625
Поширити:

Бачила колись карикатуру: двоє древніх єгиптян тримають креслення піраміди, яка спроектована вершиною вниз. А біля них - уже збудована піраміда «догори дриґом». І один іншому каже: «Знаєш, мені здається, щось тут все-таки не так».

Саме таке відчуття, що «щось не так», склалося під час журналістського розслідування, як працює система державного контролю за своєчасністю подання щорічних е-декларацій, зокрема, - на Херсонщині.

Теоретично все виглядає дуже гарно.

Наприклад, «на папері», тобто, згідно з «Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», Національне агентство з питань запобігання корупції контролює своєчасне подання декларантом відомостей за допомогою аж шести «інструментів»:

1) повідомлень від державних органів та органів місцевого самоврядування, (керівництво або секретар ради зобов’язані, згідно зі статтею 49 Закону Про запобігання корупції, не тільки перевіряти строки декларування статків своїми підлеглими або своїми депутатами, а й неодмінно повідомляти НАЗК про «запізнення»);

2) інформація, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу для запобігання і протидії корупції (викривачів);

3) інформація, що оприлюднюється в засобах масової інформації та в мережі Інтернет;

4) самостійного виявлення Національним агентством факту відповідно до даних Реєстру;

5) інформація, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;

6) інформація, що надходить до Національного агентства від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників.

Тобто, складається враження, що «нещасних» чиновників та депутатів з усіх боків оточили  перевіряльники  і покарання неминуче. Але чи це справді так?

«Цікаве питання»

Проілюструвати, як це «відбувається» на практиці, зручно на прикладі е-декларації депутатки від «Опозиційного блоку» Дніпровської районної ради міста Херсона Анни Середи. Про те, що вона торік запізнилася зі щорічним декларуванням на дві доби і їй «світить штраф більш, ніж отримана за рік зарплатня», у травні написали майже всі херсонські інтернет-видання.  Через півроку обласне управління Служби безпеки розіслало в ЗМІ інформацію, що Анну Середу за несвоєчасне подання декларації й досі не покарано.  Тоді, на питання «Вгору», а хто за це відповідальний, співробітники СБУ відповіли, на перший погляд, доволі дивно: «Цікаве питання»…

Але така відповідь дивна тільки на перший погляд. Жодних термінів, коли саме НАЗК має відреагувати на інформацію про запізнення з поданням щорічної декларації або десятиденного строку повідомлення про суттєві зміни майнового стану декларанта  - не вказано. І це дає  зручну можливість декларантам уникнути покарання.

Отже, журналісти ще в травні написали про те, що Анна Середа «запізнилася». Можливо, національні агенти з питань запобігання корупції просто не побачили  публікацій в пресі, хоча згідно з «Порядком» - вони мають моніторити ЗМІ та реагувати на такі повідомлення («інструмент» №3).

Але про те, що Анна Середа пропустила термін,  мали також негайно повідомити НАЗК уповноважені особи відповідної ради («інструмент» №1). Це може бути або голова антикорупційної депутатської комісії, або ж - секретар ради.

Можливо, ніхто такого листа НАЗК не надіслав? Проте тоді, як пояснив  начальник Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Костянтин Хутковський, «відповідального» теж мали притягнути до відповідальності, за статтею 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Невжиття заходів щодо протидії корупції». 

За таке правопорушення штраф навіть майже втричі більший, ніж за «запізнення» з поданням е-декларації: від 2 040 до 4 250 грн. Але в Єдиному реєстрі судових рішень на всю Херсонську область є тільки одна постанова за цією статтею Бериславського районного суду. До того ж, справа розглядалася ще у вересні 2014 року, коли про НАЗК й «згадки не було», а декларації не оприлюднювали, а подавали письмово керівництву установи і зберігалися вони в особових справах.

Тоді Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України у Херсонської області звинувачувало  Раківського сільського голову в тому, що він негайно не повідомив письмово про депутата сільради, який не подав декларацію. Але суд не знайшов складу правопорушення в його діях, зокрема, «умислу». Як з’ясувалося, голова сам «вжив заходи до порушника»: доручив секретарю з’ясувати, чому ж немає декларації депутата. А чи з’ясовував щось секретар, чи ні - не важливо. Важливіше, що є «папірець» - те саме «доручення».

До речі, як нам відомо, Анна Середа до відповідальності досі так і не притягнута. А суди «дуже вільно» трактують, коли саме стало відомо про правопорушення: чи одразу, коли декларація з’явилася на сайті НАЗК, чи після повідомлення вищевказаних «інструментів», чи коли НАЗК «дізналося про порушення», або - коли направило листа до правоохоронних органів, щоб ті оформили протокол і звернулися до суду. Адже законодавство в цій частині теж дуже  розпливчасте .

І що не менш цікаво, судді переважно просто закривають адмінсправи за закінченням термінів притягнення до відповідальності (а це - всього лише три місяці з дати виявлення порушення), не з’ясовуючи, винна особа чи ні.   

Тобто, не зрозуміло, а чи є, взагалі,  сенс тепер депутатку  Дніпровської районної ради «тягнути» до суду? Чи не буде це просто зайвою витратою часу, щоб тільки отримати рішення на її користь, тобто - відмову у притягненні до відповідальності?

Нам відомо тільки про одне рішення, де суддя тоді ще Дніпровського районного суду м. Херсона Олена Рябова визнала підсудного винним в корупційному адмінправопорушенні і тільки після цього закрила справу. Це було у травні 2015 року і стосувалося Олександра Ходосовцева, уже колишнього ректора Херсонського державного університету.

«Чорна мітка»

Може здатися дивним, чому декларанти так намагаються уникнути покарання, адже штрафи досить незначні. Як ми вже з’ясовували, судді Херсонщини майже всім «аутсайдерам» призначають мінімальну суму - 850 грн.

Проте, виявляється, що набагато значніші наслідки має просто факт того, що особу визнали винною.  Дані декларанта, а також інформація про рішення суду вносяться в  Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Хоча Реєстр «кульгавий», тобто незручний і відомості в них з’являються з великим запізненням, але, як запевнив «Вгору» заступник Міністра юстиції з питань євроінтеграції Сергій Пєтухов, усі порушники обов’язково там «з’являться» (запізнення пов’язане лише з адмініструванням великого об’єму інформації).

А це - свого роду державний «чорний список», який фактично «ставить хрест» на подальшій кар’єрі корупціонера.

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ