Запитання та відповіді про об’єднання громад на Херсонщині

Децентралізація в Україні та процес добровільного об’єднання виходить на фінішну пряму.

У мешканців громад, які ще не об’єдналися, та представників місцевої влади є багато запитань та побоювань.

Перший заступник голови Херсонської ОДА Дмитро Бутрій під час Форуму місцевого самоврядування в Херсоні відповів на деякі з них.

Новокаїри: у Милівську чи в Новорайську ОТГ?

Представник села Новокаїри: «Половина сільради хоче в Милівську ОТГ, половина - в Новорайську. У перспективному плані їх об’єднали з Милівською ОТГ. Але після затвердження плану сільська рада на чолі з сільським головою проголосувала за входження в Новорайську ОТГ. Що робити далі і як ця ситуація може бути вирішена?»

Дмитро Бутрій: «Новокаїрська сільська рада, за перспективним планом 2015 року, була в Новорайській ОТГ. Коли ця ОТГ створювалася, Новокаїри отримали пропозицію об’єднатися – вони відмовилися. До Херсонської ОДА направили рішення про створення робочої групи щодо приєднання до Милівської ОТГ. На сьогодні це звернення так і лежить. Коли почали обговорювати це питання, сільська рада прийняла рішення, що «у разі примусового об’єднання просимо приєднати нас до Новорайської ОТГ». Я звернувся до них з пропозицією: якщо є бажання, пройдіть усі процедури, громадські обговорення і прийміть зважене рішення щодо приєднання. Ніхто ж не заважає. Виходило багато публікацій і відео на цю тему, і це ситуація, коли мешканці громади хочуть у Милівську ОТГ, а керівництво і депутати сільської ради хочуть у Новорайську ОТГ. Але головним є бажання людей, їх бачення громади - їм там жити. Реформа робиться на майбутнє, для розвитку громад. На мою думку, треба провести правильні громадські слухання, так, щоб люди самі вирішили на місцевому рівні».

Арабатська стрілка: чи бути ОТГ?

Представниця місцевого самоврядування села Щасливцеве: «Сьогодні (2 грудня) останній день, коли ОДА повинна надати висновок про об’єднання Щасливцевської та Стрілківської сільських рад у Стрілківську ОТГ. Чи нададуть його вчасно?»

Дмитро Бутрій: «Висновок готується і буде наданий  вчасно. Але, якщо відверто, Генічеський район був затверджений перспективним планом як одна громада. Це має економічне і фінансове обґрунтування. Є дуже важливе питання - це питання безпеки».

За словами заступника голови Херсонської ОДА,  в принципі,  Стрілківську ОТГ можна утворити, бо головне в законі про децентралізацію – добровільність. Але створювати дві  різні окремі громади на кордоні з тимчасово окупованим Кримом доволі ризиковано. Чому саме – чиновник не пояснив. Тим більш, що на кордоні з півостровом уже створено інші, окремі громади, як, наприклад, Чаплинська, Каланчацька.

І, як розповів журналістам «Вгору» голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко, висновок вони отримали, але там було вказано, що їм «необхідно подати відповідне до законодавства рішення про об’єднання або розглядати інший варіант». На що сільські ради підготували лист, який зареєстрували 12 грудня, де вказали: рішення, яке  подано раніше, відповідає Конституції і попросили повторно розглянути документи про об’єднання і чекають на новий висновок.

Антонівка: з Херсоном чи окремо?

Пані Катерина, мешканка Антонівки: «Антонівка входить до Дніпровської районної ради  Херсона, але ми є селищем. Зараз обговорюється  наше об’єднання з Садівською громадою. Наскільки це можливо? Адже в Херсоні кажуть, що ми - частина міста, тож   місто має вирішувати це питання».

Депутат Херсонської міськради Галина Лугова, представниця Антонівки та директорка Антонівської загальноосвітньої школи: «В Антонівці 13 тис., у Садовому 1,5 тис. населення. В Антонівці 5 шкіл та 5 садочків, у Садовому - одна школа та невеликий садочок. На утримання лише однієї школи потрібно мінімум 6 млн грн., а на садочок - 3-4 млн грн. Питання: яка фінансова спроможність такого об’єднання, коли бюджет Антонівки всього 20 млн грн. На мою думку, мабуть, нам буде комфортніше в складі  великої Херсонської ОТГ».

Дмитро Бутрій: «За перспективним планом Садово і Антонівка - у Херсонській ОТГ.  У цьому є логіка об’єднання: місто з його інфраструктурою і можливостями допоможе розвитку громад і покращить життя їх жителів. Але питання створення ОТГ має певний законодавчий момент. Антонівка – територія Херсонської міської ради. І щоб Антонівка пішла до Садового, потрібно, щоб міськрада відмовилася від цієї території і затвердили новий адміністративно-територіальний устрій Херсона, а для цього необхідне рішення Верховної ради».

Чи допоможуть опитування у розв’язанні питань об’єднання?

Голова Новотроїцької районної ради Юрій Коцегуб: «Сьогодні є дискусії: частина села хоче в одну ОТГ,  частина - в іншу, а в депутатів взагалі своє бачення. У мене є пропозиція. В Законі «Про місцеве самоврядування» Стаття 43 «Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях» є пункт 12 «прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, які стосуються їх спільних інтересів». Тобто там, де є проблеми щодо об’єднання, - провести громадські опитування і визначати, неупереджено, куди хочуть мешканці. Як дивиться на це ОДА? Наприклад, наша районна рада тиждень тому прийняла таке рішення. У нас є питання щодо Новомиколаївки, її приєднують до Присиваської ОТГ і з цього приводу було багато дискусій. Ми затвердили опитувальний лист і, керуючись законодавством, провели незалежне опитування, сформували робочу групу. І дивний результат: 80% громадян насправді хотіли в Громівську ОТГ і тільки 20% до Присиваської ОТГ. Тому,   щоб ми дійсно знали думку людей, якщо немає довіри до районної ради, то за рішенням обласної ради має сенс проводити такі  опитування і орієнтуватися на них».

Дмитро Бутрій: «У законодавстві прописана процедура  створення ОТГ. Там опитування не передбачені. Та й їх результати не завжди відбивають громадську думку.  Бо ці списки і підписи  часто   маніпулятивні.   Є методологія створення громад, давайте діяти відповідно до закону».

P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.