У Херсонській ОДА з’явиться посада поліграфолога?

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв звітував на телебаченні про свою роботу в програмі «Звіти наживо». Відповідаючи на питання щодо призначення нового радника голови ОДА, він згадав про використання поліграфа (який ще називають «детектор брехні») у державній службі.

Гусєв розповів, що він сам двічі проходив перевірку на детекторі брехні і вважає це дуже дієвим та ефективним інструментом. Він зазначив: поліграфологи, у яких він проходив перевірку, впевнені «обманути поліграф неможливо, або зовсім неможливо».

Також Гусєв додав: «Я планую в новій структурі (обласної державної адміністрації) передбачити окрему посаду поліграфолога, який би допомагав нам здійснювати перевірку на «детекторі брехні» періодично».

Ми вирішили дізнатися, чи можливо проводити таку перевірку в ОДА  та чи справді поліграф так важно обманути.

Сучасний поліграф - це комп'ютер, до якого підключені датчики. Вони вимірюють і фіксують ряд фізіологічних показників:  ритм дихання, інтенсивність потовиділення,  кров’яний тиск та інші. Достовірність поліграфа прямо пов'язана з кількістю фіксованих параметрів: чим більше, тим вірогідніше. При прийнятті висновку враховується весь їх комплекс разом  з індивідуальними особливостями людини, яка проходить перевірку.

Правові підстави використання поліграфу в Україні

Як ми дізналися, застосування поліграфів при прийнятті на роботу або для  корпоративних перевірок нормативно-правовими актами спеціально не регулюється. У статті 26 КЗпП України вказано, що «При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути вказана в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу».

Однак, згідно зі статтею  28 Конституції України «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам». Поліграф підпадає під визначення «інші досліди», тому застосувати «детектор брехні» можна лише з письмової згоди опитуваної особи. У разі, якщо особа погодилася пройти перевірку, не можна ставити питання про особисте та сімейне життя, релігійні та політичні погляди, бо, згідно зі статтею 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.

Відмова від проходження поліграфа не може бути самостійною підставою для відмови від прийняття на посаду, звільнення чи притягнення до відповідальності. Порушення роботодавцем цього правила – може бути оскаржено в суді. Захищаючи свої права, можна ознайомитися з документами про звільнення та вимагати обґрунтування його підстав.   

Можна виділити такі загальні правила при проходженні поліграфу:

- поліграфна перевірка нікому не може бути нав’язана силою. Це антиконституційно і може бути розцінено як посягання на приватне життя;

– підписка про згоду на проведення опитування із застосуванням поліграфа є юридичним документом, а тому важливим моментом перевірки;

– не можна проводити опитування  примусом, зокрема, із застосуванням сили чи погроз;

– перевірка має проводитися досвідченим, кваліфікованим фахівцем, який пройшов відповідне навчання та отримав допуск до даної роботи із застосування тільки сертифікованих пристроїв;

– якщо суб’єкту перевірки менше ніж 18 років, необхідна згода на її проведення батьків неповнолітнього, також не проводиться перевірка людей старших 70 років. 

У Верховній Раді є «Проєкт Закону про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі», він навіть був включений до порядку денного 10-ї сесії  Ради  восьмого скликання від 07.02.2019, але проєкт відкликано і знято з розгляду.

Отже, теоретично, перевірки можна буде проводити, але лише за згоди чиновників, які працюють в облдержадміністрації. Але питанням залишається: де знайти компетентного спеціаліста, як офіційно закріпити і як буде називатися посада поліграфолога у структурі ОДА?

Чи можна обманути поліграф

Поліграф лише реєструє фізіологічні параметри людини при відповіді на те, чи інше питання, інтерпретацію цих параметрів здатен виконати тільки компетентний фахівець - поліграфолог. В інтернеті є багато статей про те, як обманути поліграф. Наприклад, відомі  прості техніки, що дозволяють  змінювати дані, що реєструються поліграфом – напруга м’язів, або покусування язика. Критики використання поліграфа наводять чимало підтверджених фактів, коли люди, які скоїли тяжкі злочини, заперечували свою причетність до них і при цьому поліграф не фіксував жодних змін. І навпаки, у людини, яка не здійснювала злочин, але зіткнулася з його проявом (наприклад, виявила труп убитого), поліграф показував результати, властиві особі, що вчинила злочин.

Звісно, 100% точності поліграф не може дати, але проводилося чимало досліджень, які показали, що точність висновків кваліфікованих поліграфологів становить 98%.

Поліграфолог Міноборони Сергій Гришин каже, що "детектор брехні" можуть обманути дві категорії людей - психічно нездорові або ті, хто пройшов спецпідготовку. Але поліграфолога обманути дуже важко. Проте, велика частина науковців відносить поліграф до псевдонауки.

В розмові з BBC News Україна психолог Ірина Музичук сказала, що немає 100% доказів ефективності процедури проходження поліграфа. За її словами, така перевірка потребує низки  медичних досліджень людини. Адже є люди з психічними розладами, але ніхто не проводить перед поліграфом психіатричну експертизу. Крім того, каже психолог, на результати можуть впливати певні хвороби, наприклад, гіпотонія.

Проте поліграфологи кажуть, що компетентний спеціаліст може легко помітити, коли людина намагається змінити нормальну реакцію організму або намагається її контролювати, і відрізнити страх від брехні та хвору людину від здорової.

Деякі вчені також стурбовані тим, що у випадку збою апарат видає більше помилкових позитивних результатів, тобто коли невинні люди можуть помилково не пройти тест, ніж помилкових негативних - коли винні помилково можуть його пройти.

Багатьох фахівців турбує й те, що сама теорія, покладена в основу поліграфа, є хибною. Адже фізіологічна реакція необов'язково пов'язана з наданням неправдивої інформації.

Як бачимо, використання поліграфа є неоднозначним, тому виникає питання доцільності використання його у Херсонській ОДА: наскільки витрати з бюджету на оплату посади поліграфолога принесуть результат та покращать роботу наших чиновників. 

Для довідки: поліграф широко застосовується правоохоронними органами України, підставою для цього є Закон «Про оперативно-розшукову діяльність». Стаття 8 цього Закону закріплює право органів, що здійснюють ОРД, опитувати осіб за їх згодою. Відповідно використання поліграфа трактується як різновид опитування. При цьому, отримані таким чином відомості не можуть бути прийняті судами як докази у справі, а тільки служать орієнтирами для збору офіційних доказів. Силу доказів результати використання детектора брехні набувають тільки в рамках призначеної судової експертизи.

Крім того, застосування поліграфів правоохоронними органами України визначено нормами низки підзаконних актів. Так, Інструкція МВС України, прийнята в 2004 році, регулює тільки внутрішньовідомче використання поліграфа, тобто для відбору кандидатів на службу, під час кадрових перевірок та проведення внутрішніх службових розслідувань. А прийнята в 2013 році інструкція колишнього Міндоходів регулює використання поліграфів в різних аспектах діяльності органів Державної фіскальної служби України, в тому числі щодо цивільних осіб, називаючи відповідну процедуру «психофізіологічним інтерв’ю із застосуванням поліграфа».

Також у статті 50 Закону «Про національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII регламентується застосування поліграфа під час перевірки кандидата на службу в поліції: «Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі».

P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.