«Швидка» їде на COVID-19

Якщо порівнювати боротьбу з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 з війною, то працівників швидкої медичної допомоги можна зарахувати до солдатів передового загону, авангарду, який воює на рубежі цих «бойових дій». Саме вони виявляються першими, хто стикається з небезпечним захворюванням і покликані вжити першочергових, невідкладних заходів, щоб допомогти пацієнтові, а також доставити його в пункт госпіталізації. І подбати про те, щоб не заразитися самим і перешкодити поширенню вірусу серед інших людей.

З 12 березня, коли в Україні уряд оголосив про введення карантину, робота Херсонського обласного територіального центру швидкої медичної допомоги та медицини катастроф змінилася радикально. За словами директора Центру Юрія Бовкуна, одразу ж був визначений необхідний протокол дій, якого неухильно повинні дотримуватися всі - від оператора диспетчерської служби до лікаря, фельдшера та водія «швидкої».

В останні кілька тижнів, як відомо, і по всій країні, і по області фіксується набагато більше випадків зараження коронавірусною інфекцією в порівнянні з початковим періодом карантину. Якщо навесні в Україні реєструвалося до кілька сотень випадків, а Херсонщина була одним із найбільш «благополучних» у цьому вимірі регіонів, то тепер в області щодня на виклик з підозрою на COVID-19 бригади «швидкої» виїжджають по 5-6 разів.

Хворі з підозрою на коронавірусну інфекцію госпіталізуються або в обласну інфекційну лікарню, або до того медичного закладу в районах, який визначив для цих цілей Департамент здоров'я облдержадміністрації. При цьому, як зазначає Юрій Бовкун, госпіталізації потребує далеко не кожен пацієнт. У той же час, симптоми, властиві саме COVID-19, уже добре відомі: це висока (39 і вище) температура тіла, яка тримається протягом декількох днів, сухий кашель, утруднене дихання, біль у грудях, діарея, нудота, блювота. Якщо цих симптомів немає або вони виражені неяскраво, якщо температура не дуже висока, то є сенс рекомендувати хворому насамперед звернутися до свого сімейного лікаря або в поліклініку за місцем проживання.

Зараз в області працюють дві бригади швидкої допомоги, які спеціалізуються саме на виїздах з підозрою на COVID-19. Вони не тільки забезпечені необхідними засобами захисту, а й двома біобоксами, в яких транспортують хворого. Ці біобокси, вартістю близько десяти тисячі доларів США кожен, ще на початку весни були подаровані Центру одним із благодійних фондів. На сьогодні, за твердженням Юрія Бовкуна, ніде, крім Херсонської області, таке обладнання не застосовується.

Загалом у 2020 році на Херсонщині працює 84 бригади швидкої допомоги (з них 20 - в обласному центрі). Передбачається,  що у найближчі рік-два по регіону будуть відкриті десятки нових пунктів, особливо у важкодоступних, віддалених сільських районах. Тоді, як запевняє директор Центру, буде досягнута швидкість приїзду до пацієнта до 20 хвилин (у районах) і до 10 хвилин (у Херсоні).

Втім, 10-хвилинний термін приїзду - це вже зараз обов'язкова умова для бригад «швидкої», які працюють в обласному центрі. Допомогти в фіксації часу покликаний спеціальний додаток, встановлений на корпоративних смартфонах, які є в кожній бригаді. Там фіксується точний час прийняття виклику, час повідомлення про виклик працівникам бригади, час приїзду до пацієнта, час, витрачений на його обстеження і заходи з надання первинної медичної допомоги, а також час доставки в медустанову (якщо госпіталізація необхідна). Подібний протокол справедливий для будь-якого виїзду «швидкої», незалежно від того, чи це випадок з підозрою на COVID-19, чи це «звичайний» екстрений виклик.