Міфологія часів коронавірусу

Хоча від часу, коли перший херсонець захворів на коронавірус, минуло вже 4 місяці, соцмережами й досі гуляють поширені міфи, віра у які наражає на небезпеку і самих розповсюджувачів, і тих, хто з ними контактує. Коли в світі пандемія тільки почалася, навколо теми вірусу  був інформаційний вакуум, який швидко наповнився численними  фейками.

Зараз користувачі соцмереж уже більш прискіпливі до будь-якої інформації, але читаючи коментарі під статтями про Covid-19, стає зрозуміло, що й досі багато хто ще живе у світі ілюзій стосовно вірусу.

Тим більше, що саме зараз, після численних досліджень, вчені розкривають нові факти про вірус, підтверджують або спростовують власні припущення. Тому журналісти “Вгору” вирішили розвінчати найпоширеніші міфи про коронавірус та розповісти просто про складне.

Отже, міф №1:

“Я завжди користуюсь антисептиками, значить,  не захворію.”

По-перше, антисептики — не панацея від усіх видів мікробів і не діють, якщо долоні спітніли.

По-друге, якщо є вибір між милом та антисептиком, краще обирати мило.

Вірус вкритий оболонкою, яка складається з білків та жирів, мило розриває його оболонку та вбиває усі 39 видів коронавірусу.

По-третє, якщо немає можливості скористатися милом, обирайте антисептики тільки на спиртовій основі. Вміст спирту повинен бути 60%-70%;

Цікаво, що чимало людей увесь цей час неправильно користувалися антисептиками — одного пшику замало для знищення молекули вірусу! Треба наносити не менш ніж 2,5 мл рідини на кожну долоню. Антисептик потрібно втирати в шкіру і на зовнішній, і на внутрішній частині долонь, приділяючи особливу увагу шкірі між пальцями

Та все ж таки не можна антисептиками замінити мило.

Нагадаємо, в Україні за час пандемії співробітниками СБУ  викрито декілька точок масштабного виробництва контрафактних антисептичних засобів, які виготовлялися в кустарних умовах з порушенням санітарних норм. Зокрема, лише в Херсонській області вилучили 8 тонн фальсифікату.

Чи могли потрапити неякісні антисептики на полиці магазинів? Виключати такої можливості не можна.

Міф №2:

“Я ще молодий, тому коронавірус мені не страшний”

Звернення до людей поважного віку із проханням не виходити з дому без крайньої потреби має сенс: вони дійсно в групі ризику, особливо ті, кому 80+.

За даними МОЗ, коронавірус важко переносять пацієнти, хворі на цукровий діабет, серцево-судинні хвороби, важкі хронічні патології дихальної системи, онкологію, аутоімунні захворювання та люди з важкими алергіями.

Але недавні дослідження показали, що ускладнення від коронавірусу зафіксували у людей середнього віку (40-50 років). Також на сьогодні вже є чимало випадків, коли від коронавірусної хвороби гинули й молоді люди.   

Україну шокував випадок на Буковині - від Covid-19 померли 2 брати. Старшому - 25 років, молодшому — 19. Перша смерть сталася на Великдень, 19 квітня, друга — через 2 доби. Супутніх хвороб у юнаків не було.

Крім того, дані, що у малюків є вроджений імунітет до коронавірусу, не підтвердилися, — нещодавно від Covid-19 померло немовля в США.

Також, згідно з дослідженнями, діти заражаються від дорослих, а не навпаки.

Міф №3:

“Заразитися можна лише, якщо близько підходити до людей”

Дійсно, коронавірус поширюється, коли його носій кашляє і чхає, але з великими краплями слини. Це означає, що вірус у повітрі не літає і не заражає людину в такий спосіб. Тобто, щоб підхопити його від хворої людини, потрібно, щоб її мокрота потрапила на слизові оболонки (очі, рот, ніс) іншої людини. Під час дотримання соціальної дистанції (2 метри) краплі просто потрапляють на землю і не загрожують оточуючим. Але якщо носій Covid-19 чхає або кашляє у приміщенні, усі поверхні, на які потрапляє мокротиння, заразні. Вірус живе там кілька днів, а то і тижнів, і все, що оточує інфіковану людину, потенційно небезпечне.

Тому такі заходи як дезінфекція, особиста гігієна та соціальна дистанція повинні використовуватися в комплексі.