Касовими апаратами по малому бізнесу: шлях до знищення чи порятунку?
З 1 січня 2021 року суттєво збільшиться кількість підприємців, які мають використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій (РРО). Таке нововведення викликало хвилю обурення з боку представників малого бізнесу.
Що саме передбачено змінами у законодавстві та чому невдоволені підприємці - у матеріалі Олександри Опрової.
Уже з початку наступного року встановлення касових апаратів мало стати обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ, ІІІ та ІV груп. Серед них суб’єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність через Інтернет, туристичні агенції, готелі, кафе, ресторани, підприємці, які продають складну побутову техніку, що підлягає гарантійному обслуговуванню, тощо. З цього приводу протягом останніх кількох місяців підприємці українського громадського руху Save ФОП влаштовують пікети по всій Україні. Головною вимогою учасників руху є перегляд таких змін до законодавства та прийняття законопроектів №3853 - 1,2, спрямованих на підтримку малого і мікропідприємництва. Нововведення ж щодо обов’язкового використання РРО, на їх думку, можуть знищити дрібний бізнес.
У результаті народні обранці вирішили “поступитися” підприємцям та відтермінували фіскалізацію для єдиноподатників на рік, за винятком трьох сфер - аптек, магазинів складної техніки та ювелірних виробів.
Проте бізнес все одно не задоволений, мовляв, за рік нічого не зміниться, їх просто “знищать” пізніше.
Обов’язковість встановлення РРО може стати згубним для малого бізнесу
За роз’ясненням питання ми, першочергово, звернулися до в.о начальника ГУ Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Ігоря Клима:
“Перший етап застосування реєстраторів розрахункових операцій розпочався ще 1 серпня поточного року, коли “запустили” програмні реєстратори в добровільній формі, - розповідає очільник відомства. - Другий етап починається з 1 січня 2021 року. При цьому як програмні реєстратори, так і ті касові апарати, які підприємці використовували раніше, продовжують діяти до того часу, доки вони перебувають у відповідному реєстрі касових апаратів.
У нас заздалегідь були визначені “ризикові” сфери, в яких і було запропоновано першочергово зробити обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій для “єдиноподатників”. Визначені групи товарів. Зокрема, це реалізація текстильних товарів, вживаних товарів, готельний, ресторанний бізнес, вся інтернет торгівля, гарантійна побутова техніка, продаж якої обов’язково має здійснюватися з використанням касових апаратів та видачею чеків. Покупець повинен мати гарантію на придбаний товар. У першу чергу це стосується якраз і складної побутової техніки. І вся торгівля даного напрямку зараз має використовувати у своїй діяльності касові апарати.
Третій етап, який на сьогодні визначений законодавством - це 1 квітня наступного року. З цієї дати мають усі групи, крім першої, застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій”.
Щоб сплата податків була “комфортною”
За словами Ігоря Клима, аби спростити роботу підприємництву щодо встановлення та обслуговування касових апаратів, розробили програмні РРО, якими можна користуватися за допомогою гаджетів:
“Наше завдання, як органу Державної податкової служби, - щоб усі працювали в рівних умовах. У нас одне законодавство для всіх, воно максимально просте, і наш центральний офіс робить усе, щоб сплата податків була комфортною. Якщо ми говоримо про реєстратори розрахункових операцій, то якраз для цього були розроблені програмні РРО, адже багато підприємців скаржилися на необхідність придбання касових апаратів, які коштують від 5 тис. грн., на видатки на їх щомісячне обслуговування тощо. Зараз просто подається заява в електронному вигляді. Головне - мати торгівельну площу, тобто приміщення, до якого можна “прив’язати” цей програмний реєстратор розрахункових операцій. У якості програмного реєстратора може виступати смартфон чи планшет”.
До того ж, якщо звичайний касовий апарат підприємець має купувати та встановлювати своїм коштом, то програмне забезпечення для програмних РРО можна безкоштовно скачати на сайті Державної податкової служби. При цьому користувач може створити або придбати інше, більш зручне для нього програмне забезпечення.
Щодо застосування касових апаратів в цілому, то їх не обов’язково встановлювати першій групі платників єдиного податку. Тож, на думку Ігоря Клима, хвилю невдоволення підприємці піднімають, дещо не розібравшись у всіх нюансах:
“Ми брали участь в обговоренні питання з підприємцями Херсона, представниками всеукраїнського руху Save ФОП, де наголосили, що ми однозначно виконуємо вимоги законодавства, зокрема Податкового кодексу України. Тому, якщо будуть введені пільги щодо застосування касових апаратів окремими групами “єдинників” - будемо контролювати їх виконання. На сьогодні ж ті законопроєкти, які виносилися представниками підприємців на розгляд Верховної Ради, депутати не прийняли і направили на доопрацювання.
Але ж необхідно розуміти й те, що використання касових апаратів - це контроль за рухом товарів. Для прикладу можна взяти Одесу. Туди імпорт сьогодні заїжджає і безконтрольно розповсюджується далі. Чи можна в нас десь у торговельних мережах, десь на ринках, запитати документи про походження товару? А їх нема. Бо товар іде окремо, а документи їдуть зовсім в іншу сторону. І ми маємо ще додаткові питання щодо формування штучного податкового кредиту з податку на додану вартість”.
Ігор Клим припускає, що є певні групи осіб, які зацікавлені, щоб тіньовий бізнес продовжував своє існування та продовжувався безконтрольний рух товарів. На його думку, підприємців можуть навмисно залякувати та підбурювати на протести.
Також керівник відомства повідомив, що на Херсонщині бізнес, хоча й не дуже активно, та все ж встановлює касові апарати: “На початок листопада вже 52 суб’єкти господарювання зареєстрували 56 таких програмних реєстраторів. 80% з них - це якраз приватні підприємці. Люди тестують програмні РРО для себе, впевнюються, це досить просто, а не так, як їх залякують, що треба наймати ще штат додатковий, бухгалтера, вести облік. З нашого боку це максимально простий і сприятливий сервіс. Усе дистанційно, оцифровано, комп’ютеризовано, виключення особистого контакту, що може бути простіше і швидше? Цей програмний продукт дає змогу і приватному підприємцеві контролювати себе, контролювати свій бізнес, вести облік руху товарів. Я особисто не бачу в цьому ніяких загроз”.
Зайві витрати, великі штрафи та безліч інших проблем…
У свою чергу самі підприємці стверджують, що розширення переліку видів діяльності, для яких стане обов’язковим використання РРО, буде надто витратним для представників малого та мікробізнесу.
Підприємці стверджують, що встановлення касових апаратів призведе до надмірних витрат і збитків
Активістка всеукраїнського руху підприємців Save ФОП Алла говорить:
“Нам так гарно говорять, що “ми не чіпаємо мікробізнес, першу групу”. Але ж під першу групу потрапляє дуже мало людей. Оскільки, якщо ти маєш хоча б одного найманого працівника, то хоч на ринку, хоч ні - вже належиш до другої групи платників єдиного податку. Окрім того, у нас дуже багато майданчиків ринкових не мають статусу ринку. Наприклад “Кристал” - це Товариство з обмеженою відповідальністю, тож там першої групи взагалі не повинно бути. Там поки що працюють підприємці І групи, але це неправильно. Тобто, якщо буде відповідна перевірка, то цим людям загрожують штрафи”.
Окрім фінансового, а також документального навантаження через встановлення РРО Алла розкрила ще кілька проблем, які турбують сьогодні малий та мікробізнес. Певно, багатьом знайома ситуація, коли на ринку покупець вибрав взуття чи одяг, але у даному бутику немає відповідного розміру чи, скажімо, кольору. Нерідко реалізатор просить клієнта зачекати, доки він принесе бажаний товар, який є на іншій точці того ж власника. Але така послуга стане неможливою після того, як таких підприємців зобов’яжуть встановлювати касові апарати. Тож дрібний бізнес ще й відчутно втратить на покупцях та прибутках, переконана Алла:
“У мене два найманих працівники, які трудяться на різних торгівельних точках. Зараз, у разі відсутності певного товару або розміру на одній точці, його можна принести з іншої. А якщо я встановлю касовий апарат, то маю вносити в нього тільки той товар, який є в наявності лише на одній точці. З іншої вже приносити не можна. А ще в нас дуже часто бувають крадіжки. Як нам “провести” вкрадений товар?”.
Нарікають підприємці і на високі штрафи, що доведеться сплачувати у разі помилки: “Щоб ввести найменування виробу, нам необхідні первинні документи та сертифікати, - говорить активістка руху Save ФОП. - Але жоден оптовий ринок їх не надає. Штраф за відсутність цих документів на одне найменування складає 51 тис. грн., навіть якщо це буде звичайна ручка. Це при зарплаті у 5 тисяч гривень у середньому. А в нас буває і по п’ять, і по десять тисяч найменувань”.
До того ж, жінка нарікає на недостатню обізнаність реалізаторів щодо роботи з таким обладнанням, говорить, що необхідне додаткове навчання або ж залучення вже навчених спеціалістів. Не бачать альтернативи і у встановленні програмних РРО:
“Щоб встановити програмний РРО, мені потрібно купити смартфон. В однієї моєї продавчині донедавна взагалі був “кнопковий” телефон. Цього року вона його змінила на просту та застарілу модель смартфона. В іншої працівниці телефон постійно “зависає”. А програма займає дуже багато місця, потрібні якісні, дорогі смартфони. Реалізатори передпенсійного віку, вони бояться, що я їх звільню, а в такому віці їх ніхто не візьме на роботу. Обидві жінки самотні, не мають чоловіків. І така ситуація типова. Є навіть бабусі віком до 80 років, які вимушені працювати на ринку реалізаторами, оскільки просто не можуть вижити на мізерну пенсію. Яким чином їм опанувати той смартфон, а тим більше програму?”.
Реалізатори пенсійного віку не в змозі придбати собі дорогий смартфон та опанувати програмний РРО
В.о начальника ГУ Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Ігор Клим зауважує, що підприємці завжди сприймають всі новації з незадоволенням: “Вони думають, що податкова та інші контролюючі органи будуть застосовувати жорсткі санкції до порушників. Я зі свого боку гарантував під час зустрічі з підприємцями, що ми будемо робити свою справу непомітно. Ми будемо більше стимулювати підприємців виходити у правову площину, ніж штрафувати.
Єдиний податок - він і задумувався, ще коли був Указ Президента про спрощену систему оподаткування, якраз для підтримки мікробізнесу. Зокрема, сімейного бізнесу, приватних підприємців, які працюють самостійно та, можливо, мають кількох найманих працівників. Людей, які стоять на офіційних ринках, працюють на спрощеній системі та є платниками першої групи, ці нововведення не стосуються”.
Пропонують і спеціальне навчання щодо обслуговування касових апаратів. Проте активістка руху Save ФОП Алла говорить, що “на ті курси ніхто не буде ходити”, адже людям потрібно працювати. До того ж, за її словами, є підприємці, які працюють без реалізаторів, тож відвідувати навчання фізично не зможуть.
Попри велику кількість неврегульованих питань та масові протести, влада не поспішає сідати за стіл переговорів з представниками малого бізнесу. А останні правки, за які проголосували народні обранці, зокрема, щодо відтермінування встановлення РРО для більшості груп, - не влаштовують мітингарів. Останні, як і раніше, вимагають ухвалення законопроєктів 3853-1 та 3853-2, проте провладна більшість Парламенту наразі не бажає йти на поступки.
Фото Олександри Опрової
-preview.webp)
-preview.webp)
