У 1933 році президентом США став Франклін Рузвельт. Прийняв країну він у не дуже сприятливий для безтурботного президентства час: в Америці саме буйствувала Велика депресія - найглибше соціально-економічне потрясіння держави за всю її історію.
Кожен день перебування на посаді був для Рузвельта доленосним і рахувався мало не за цілий місяць. Прихильники новоспеченого глави Білого Дому з погано прихованим нетерпінням і тривогою чекали від нього рішучих та негайних кроків для виходу з тривалої кризи. Опозиція ж і недоброзичливці, у свою чергу, як водиться, раді були найменшій помилці або похибці Франкліна Делано, щоб клюнути його якомога дошкульніше в друкованих публікаціях або приватних бесідах. У ті похмурі часи американському народу ніколи було встановлювати для звітності голови держави якийсь віддалений термін: рапорту про здійснене вимагали якнайшвидше.
У підсумку, як відомо, президенту та його команді не тільки вдалося витягнути Америку з фінансової безодні, але й піднести її завдяки радикальним реформам на самісіньку вершину геополітичного «харчового ланцюжка» світу. А Рузвельт-молодший став єдиним по цю пору президентом США, обраним на чотири терміни поспіль, поряд із Вашингтоном, Джеферсоном, Лінкольном і своїм батьком Теодором, набувши слави одного з найвидатніших очільників держави.
Саме за правління Франкліна Рузвельта бере відлік популярна нині серед можновладців традиція - звітувати про свою діяльність через перші 100 днів після вступу на посаду. Дотримуватися її тепер намагаються всі і в усьому світі - від президента та прем’єр-міністра до губернатора й навіть голови сільради (на підтвердження - до вашої уваги «перша сотня» від голови сільради Княжичів Броварського району Київщини).
Підтримати встановлений американським президентом звичай намірився й нинішній очільник Херсонської області Юрій Гусєв. Щоправда, через якісь обставини (чи то вихідні звіт відсували, чи то заважали важливі заходи на кшталт поїздок до Києва, Маріуполя або відкриття «грального» форуму) рапортувати Юрію Веніаміновичу довелося трохи пізніше визначеної межі, а саме - на 112 день губернаторства.
Випереджаючи звіт, Юрій Гусєв висловив надію, що у представників ЗМІ після цієї події буде більш змістовна інформація, ніж опис шкарпеток губернатора. При цьому, як бачимо, Юрій Веніамінович все одно був викритий в «гусофіліі».
Ясна річ, масштаби й межі компетентності таких історичних особистостей, як Франклін Рузвельт і Юрій Гусєв, м’яко кажучи, трохи не співставні. Проте і в того, і в іншого управлінські ситуації дещо подібні. Адже, майже як і США 85 років тому, Херсонщина зразка 2019 року (як би хто не стверджував зворотнє) опинилася в глибокій соціальній, економічній і культурній ... так би мовити, дірі. Розгребти ці авгієві стайні занепаду майже за всіма показниками з подачі Гаранта Конституції і покликаний був улітку поточного року сорокарічний володар одразу чотирьох вишівських дипломів Юрій Веніамінович. Як же справляється зі своїми обов'язками ефективний менеджер, а заодно й поважний доктор богословських наук (так-так, є у голови ОДА і така специфічна іпостась!)? Деякі подробиці цього журналісти та інша громадськість могли з’ясувати у четвер, 31 жовтня, у холі обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара.
Слід визнати, перший іспит на «ввічливість королів» (вона ж - точність) Гусєв перед херсонцями витримав: звіт за сто днів губернаторства стартував рівно о 09:30, як про те й було оповіщено заздалегідь. При цьому Юрій не забув трішки похвалитися своєю пунктуальністю, повідомивши ніби мимохідь, що сьогодні, мовляв, він без годинника.
Аншлагу на звіті голови Херсонської ОДА в цей день не сталося: хол заповнений лише наполовину.
Одразу після цього, сівши в зручне, але чомусь надзвичайно низьке для настільки габаритного чоловіка крісельце, керівник регіону запропонував увазі всіх присутніх переглянути ролик, в якому розповідалося про віхи минулих трьох «із хвостиком» місяців. Ефектно, жваво відраховуючи день за днем, миготіли на екрані рясно ілюстровані цифрами й коментарями події та досягнення особисто Гусєва і всього управлінського апарату обдержадміністрації. Подання губернатора Володимиром Зеленським, створення сонму нових ФОПів, виявлення за допомогою аудиту мільйонних розтрат «попередників», будівельні роботи на КПВВ «Каланчак» і «Чонгар», інвестфорум у Маріуполі й, звичайно ж, перший в країні форум грального бізнесу вкупі зі службою щастя, яка вже стала притчею во язицех - отже, як співалося в тій пам’ятній багатьом херсонцям старших поколінь радянській пісні: «Целинные земли и космос далёкий – всё это из нашей истории строки!». До речі, навіть музика, яка супроводжувала цей бравурний калейдоскоп тріумфів, була співзвучна найпафоснішим гімнам епохи брежнєвського застою. Під кінець ролика його автори дали можливість висловитися про свого шефа заступникам голови ОДА та керівнику його апарату. Як це не дивно, скориставшися такою нагодою, ті на всі лади вихваляли як ділові, так і життєві якості дорогого Юрія Веніаміновича. Адже зазвичай, як напевно відомо кожному з читачів, будь-який підлеглий чехвостить свого начальника, не залишаючи від нього каменя на камені. Хоча крапельку дьогтю в бочку єлею, треба визнати, заступники таки плеснули. Так, Сергій Козир серед недоліків боса виділив зайву вагу (не у політичному, а в буквальному сенсі слова), додавши, що, як і йому, Козирю, від цих надлишків Гусєву потрібно позбавлятися. А Володимир Ключевський, в свою чергу, і зовсім майже в пух і прах розніс патрона, проголосивши, що від нього йде «трохи забагато піару».
Поблажливо і з видимим схваленням переглянувши разом з іншими комплементарну короткометражку, Юрій Гусєв запропонував ставити йому запитання, попросивши для цього вкластися всього в сорок хвилин. Адже голову ОДА завжди чекають важливі справи, як, наприклад, намічене в той же день на 11:00 засідання колегії.
І тут ініціативу з рук чомусь трохи розгублених журналістів перехопили численні громадські діячі. Деякі з них навіть не спромоглися поставити Гусєву якісь питання, а просто обмежилися словами гарячої подяки за його невдячну працю на благо херсонців. Втім, серед виступаючих виявилися і досить недружні «тролі», які докучали Юрію вимогами педантичних пояснень і, забувши про цейтнот і черги з бажаючих, вступали з ним у тривалі дискусії. Треба сказати, пан Гусєв, судячи з усього, вже непогано пристосувався до подібних публічних словесних атак, «відфутболюючи» всі претензії то Кабміну, то у правоохоронні органи, то до облради, а то і зовсім у Спортлото (жарт J). З цього може скластися враження (можливо, звичайно, помилкове), що глава Херсонської облдержадміністрації - це такий собі весільний генерал чи навіть «зіц-голова Фунт», який ні за що не відповідає і ніякими повноваженнями не володіє. У такому разі не зовсім зрозуміло, чому ж тоді практично 90% досягнень з розвитку потенціалу регіону, про які йшлося в творі відеосоцарту, приписуються саме молодому, але «вождю» який уже, схоже, почав стрімко бронзовіти.
Але найбільше, мабуть, запам’яталася репліка з вуст юної кореспондентки одного місцевого інтернет-видання, яка фальшиво-лицемірно намагалася вивідати у Юрія Веніаміновича, чи правда, що він особисто готує відвід кількох гектарів землі під виноградники для ясновельможного Володимира Олександровича. Справедливо, що відповіддю на це стало обурене: «Бредятина від першого до останнього слова!».
На цьому, власне кажучи, настільки широко розпіарений (як же без цього!) захід завершився. У кулуарах, спускаючись мармуровими сходами до виходу, окремі відвідувачі здивовано знизували плечима: що, мовляв, це було і чи багато корисної інформації можна було добути з настільки мізерного «ставка» губернаторських висловлювань. Подейкували навіть, що подія й зовсім організована була «заради галочки». І що піарники голови ОДА зайвий раз просто «прив’язалися» до тих самих славнозвісних «рузвельтівських» ста днів.
P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.