Рятуючись від повені, яка почалася через підрив Каховської ГЕС, із мікрорайону Корабел (Острів) міста Херсона виїхало понад 800 людей. Мовчки, зі смутком в очах покидаючи свої домівки. Адже пристосувалися виживати й жити тут навіть під постійними обстрілами російської важкої артилерії, під прицілом снайперів.
Обстріли не зупинялися і під час евакуації.
Виїздили власним транспортом, підхоплюючи по дорозі інших жителів мікрорайону. Сідали в машини “Червоного хреста”. Займали місця в автобусах, які організувала військова адміністрація. Маломобільних забирали бригади “швидких”.
Кілька притулків для евакуйованих організовали в самому Херсоні, там куди вода з Каховського моря не дістанеться.
Окрім того, відгукнулося на біду чи не кожне місто та містечко країни.
Тож частина евакуйованих рушила до Миколаєва; інші – до Великої Олександрівки й далі на Кривий Ріг. Кропивницький приготувався для поселення та харчування 5 тисяч постраждалих від повені. Приймають жителів затоплених населених пунктів Херсонщини також Хмельницький, Одеса, Коблево, Київ.
Загалом у зоні ризику через затоплення пониззя Дніпра (як правобережжя, так і лівобережжя) опинилося майже 40 тисяч людей.
Але евакуюються не всі. Деякі мешканці верхніх поверхів відмовилися й відмовляються. Не зважаючи навіть на те, що підтоплені території знеструмлено й питної води не стало.