Гренландський льодовий щит - другий за величиною льодовик в світі, площею майже два мільйони квадратних кілометрів.
У деяких місцях товщина льоду сягає двох-трьох кілометрів. Якщо він розтане повністю, то рівень моря на планеті підвищився б на 7 метрів.
У 2019 році він танув з рекордною швидкістю.
За рік льодовик втратив 600 мільярдів тонн льоду, тільки за липень - близько 197 млрд.
Все це за рік підняло рівень моря на 2,2 міліметра.
Вчені Марко Тедескі і Ксав'є Феттвейс дійшли висновку, що це відбувалося не тільки через зміну середньої температури повітря на планеті, але й через "унікальні атмосферні умови" у регіоні, а саме, рекордну кількість ясних сонячних днів.
Це продовження тенденції останніх десятиліть - у грудні минулого року вчені підрахували, що льодовик тане в сім разів швидше, ніж у 1990-і роки.
У 2019 році, відзначають дослідники, високий атмосферний тиск над Гренландією тримався більшу частину літа - 63 з 92 літніх днів.
Хоча середній показник Гренландії - всього 23 дні високого тиску за літо.
На думку вчених, це пов'язане з коливаннями повітряних потоків, які рухаються навколо Землі, переважно із заходу на схід. Коливання стали причиною того, що період високого тиску, який в Гренландії зазвичай проходить за кілька днів, в 2019 році був набагато довшим.
Високий тиск впливає на різні частини регіону по-різному.
На півдні острова, пишуть автори дослідження, стало набагато менше хмар, і сонце почало підігрівати льодовик сильніше, ніж зазвичай.
Крім того, випадало менше снігу, завдяки якому льодовик зазвичай зростає.
За розрахунками вчених, на Гренландский льодовий щит минулого року випало приблизно на 50 млрд тонн снігу менше, ніж зазвичай.
У деяких місцях через відсутність снігу оголився темний лід, який без снігового покриву танув швидше.
На заході і півночі країни антициклони, що створюють високий тиск, вбирали вологе і тепле повітря з південних регіонів.
"Уявіть собі умовний пилосос, що крутиться за годинниковою стрілкою і висмоктує весь тепле і вологе повітря, наприклад, з Нью-Йорка", - пропонує один з авторів роботи, Марко Тедескі.
"Через те, що він обертається, це тепле і вологе повітря опиняється у високих шарах атмосфери над північною частиною країни. Створюється парниковий ефект, що не дає виходу тепловій енергії, яку випромінюють сніг і лід", - говорить він.
Автори дослідження наполягають, що коливання повітряних потоків потрібно враховувати у всіх кліматичних моделях.
Як саме з цими коливаннями пов'язана зміна клімату, поки незрозуміло, каже вчений. Антропогенний фактор, втім, грає важливу роль і тут.
Підвищений вміст вуглекислого газу в атмосфері через діяльність людини - це найважливіший фактор, який спричиняє і коливання, і їхні наслідки, каже вчений.
Фотопроект: льодовики 40 років тому і зараз
У жовтні команда вчених з Шотландії та Ісландії порівняла фотографії, зроблені у 1980-х роках, з сучасними зображеннями, зняті дронами.
Завдяки цьому вдалося встановити, скільки льоду втратили льодовики Ісландії.
Вчені зосередили увагу на південній частині крижаного покриву льодовика Ватнайокюдль, найбільшого в Ісландії - його площа складає 7,7 тис. квадратних кілометрів (8% території острова).
У проєкті, в якому також брали участь вчені з Ісландського університету і Метеорологічного бюро Ісландії, використовувалися аерофотознімки, зроблені з дослідницького літака у 1980-х роках.
Кіран Бакстер з Університету Данді в Шотландії розповів BBC News: "Ми побачили приголомшливу різницю за дуже короткий проміжок часу".
Ось так льодовик Скалафеллсйокудль змінився з 1989 року.
А так з 1982 року змінився льодовик Хоффеллсйокудль: