Якою б очевидною дурнею не виглядали речі, які постять під час паніки, та спростовувати ми повинні їх з офіційної наукової точки зору.
Так, 20 березня, така собі управляюча компанія РЕМ розповсюдила https://bit.ly/2wt6rWE заклик до мешканців будинків заклеювати вентиляційні отвори та кухонні витяжки в квартирах, бо коронавірус розповсюджується повітряно-крапельним аерозолем. Тобто прилетить вам від сусідів.
З тієї ж серії раніше запускали фейк-страхачку про “Коронавірусний вітер”.
Ну здавалося б, маячня на рівні полоскання горла оцтом чи прокладок з прополісом.
Але як, опираючись на дані, це спростувати?
Можна було б просто послатися на відповідь ВООЗ:
“Хвороба може поширитися від людини до людини через невеликі крапельки з носа чи рота, які поширюються, коли людина з COVID-19 кашляє або видихає” https://bit.ly/33Ao7vJ
Все зрозуміло: лише крапельки, які треба викашляти, вичхати або видихнути на слизові іншої людини. Розповсюджуються на відстань і зі швидкістю кашлю, чхання, видиху. Сам вірус не літає.
Але ж навіть наше МОЗ заявляло https://bit.ly/3bm2t0D про повітряно-крапельний шлях розповсюдження, а значить вірус літає в повітрі?
Ніт.
Теперішня класифікація передачі інфекційних хвороб повітрям виділяє такі два основні класи: повітряний «airborne» та крапельний «droplet».
ВООЗ називає крапельним шлях поширення, якщо інфекції здатні передаватися в аерозолях лише краплями, розміром понад 5 мікрометрів в діаметрі.
Через великий розмір частинки швидко осідають з повітря і не можуть далеко розповсюджуватися.
Розмір коронавірусу: 120-125 мікрометрів. https://bit.ly/2WBSC2D
Отже, коронавіруси мають передаватися лише крапельним шляхом.
Тобто навіть якщо начхати у кухонну витяжку, то до сусідів частинки вірусу не долетять.
Але попередник коронавірусу – SARS-CoV передається повітряним, а не крапельним шляхом.
Тому теоретичних розрахунків для відповіді недостатньо.
Практичні дослідження розповсюдження коронавірусу HCoV-19 (SARS-CoV-2) показали наступне:
В Сингапурі досліджували палати з трьома хворими на коронавірус: змиви на меблях та сантехніці показали наявність слідів вірусу, в аерозольних частинках вірусу не знайдено. “Вірус” осів також на вентиляційній решітці, але далі не розповсюдився. https://bit.ly/2UqW39LПрепринтні (не перевірені експертами) результати 35 проб у Вухані показали такі результати: у відділенні інтенсивної терапії, стаціонарі та загальних кабінетах пацієнтів всередині клініки Renmin, в залі пацієнтів всередині тимчасового госпіталя Fangcang була невизначена або низька концентрація слідів SARS-CoV-2 в повітрі, але зразки осадження всередині відділень інтенсивної терапії та проба повітря у туалеті для пацієнтів Fangcang були позитивними. Підвищення заходів санітарної обробки сприяло знищенню слідів вірусу. Замір в громадському місці Вуханю показав невизначену концентрацію SARS-CoV-2 у повітрі.
Тут потрібно підкреслити, що в Вухані шукали лише сліди РНК вірусу, а не його спроможну для інфікування форму. https://bit.ly/2U8HqZW
І, на решті, офіційне дослідження на замовлення Уряду США. https://bit.ly/2vD5vyq
В лабораторних умовах аналізували аерозольну (те, що вилітає з рота) стабільність HCoV-19 та оцінили темп розпаду.
Мова йде про аерозоль, який штучно залишився в повітрі після чхання і не осів.
HCoV-19 залишався життєздатним в аерозолі протягом 3 години з зниженням інфекційного титру до 10^2,7 TCID50/L (приблизно 500 доз з 50% ймовірністю зараження). Період напіврозпаду в аерозолі – приблизно 1,1-1,2 години.
То ж, чи можливий “коронавірусний вітер” і чи потрібно заклеювати витяжку?
Ні, вірус в аерозольній формі розповсюджується недовго і недалеко (на відстань вильоту в результаті кашлю, чхання). Краплинки меншого розміру, які можуть переміщатися в повітрі за рахунок вітру, замалі для “транспортування” коронавірусу.