Після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ російська пропаганда розпочала проти нього потужну цілеспрямовану інформаційну атаку. До дискредитації українського генерала долучився й херсонський колаборант Володимир Сальдо. Які фейки поширює окупаційний «губернатор» Херсонщини про нового головнокомандувача ЗСУ, аналізувала «Вгору».
Одразу після призначення нового головнокомандувача ЗСУ в мережі Ікс (Твіттер) з'явилася підроблена сторінка Драпатого із «синьою галочкою» верифікації. Від імені генерала там опублікували заяву про нібито «жорсткі чистки та аудити» у війську («недоторканних не буде»).
Генштаб ЗСУ та речник Дмитро Лиховій офіційно заявили, що і сторінка, і новина – фейкові. Драпатий не має особистої сторінки в X (окрім офіційних каналів ЗСУ). Акаунт заблокували за допомогою Мінцифри. Жодного аудиту Драпатий не оголошував.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleЗгодом росіяни підключили ботоферми у фейсбуці та тредс. Там почали розганяти інші вигадки: про бійку Драпатого з Сирським, створення власного фонду, відправку працівників ТЦК на фронт та «расизм». Для останнього звинувачення пропагандисти просто вирвали з контексту цитати з його інтерв'ю за 2023 рік. Мета цих вкидів – створити розкол у Силах оборони та сформувати у суспільства викривлені очікування, аби потім викликати розчарування.
Повідомлення про нібито оголошений ним аудит у ЗСУ, створення благодійного фонду, відправку ТЦК на фронт чи сварку з попереднім головкомом є вигадками, – заявив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій.

Джерело: Центр протидії дезінформації РНБО України
До кампанії дискредитації долучився й Володимир Сальдо. 21-22 липня ТАСС опублікувало п’ять пропагандистських тез із приводу призначення генерал-майора Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ від імені окупаційного губернатора Херсонщини. Кілька з них поширили медіа окупованої Херсонщини. Але у своєму офіційному телеграм-каналі пости про нового очільника ЗСУ «губернатор» не публікував. Розберемо кожну його тезу.
«Драпатий – не чарівник і не полководець, здатний переписати результат війни. Він новий керівник все того ж приреченого військового проєкту... Новому головкому ВСУ доручать вичавлювати останні соки із ЗСУ та мирних українців на замовлення Заходу», – цитує ТАСС головного колаборанта Херсонщини.

Скриншот російської пропагандистської агенції
Слова Сальда – це не військовий аналіз, не факт, а пропагандистська оцінка, стандартний елемент інформаційної війни. Називаючи кадрові рішення «виконанням замовлення Заходу», російська пропаганда намагається просувати старий наратив про «зовнішнє управління» Україною та «маріонеток Заходу».
Для емоційного впливу на аудиторію використаний набір класичних штампів:
Насправді призначення Михайла Драпатого є внутрішнім рішенням керівництва держави, обумовленим військово-тактичними потребами.

Михайло Драпатий. Фото: Zelenskiy / Official
Колишній мер Херсона Сальдо, який перейшов на бік окупантів, стверджує, що кадрові зміни в ЗСУ – це нібито «виконання політичного замовлення на продовження війни». Це знову не факт, а пропагандистська рамка. Війну веде не «головнокомандувач за політичним замовленням», а Росія, яка з 2014 року окуповує українські території, включно з Херсонщиною. Призначення Драпатого – кадрове рішення в межах оборони країни від збройної агресії, а не «продовження конфлікту» як самостійного вибору Києва.
Фактично Драпатий призначений 21 липня замість Олександра Сирського, який керував військом з лютого 2024 року, після зміни військового керівництва. Це кадрова ротація, а не сигнал про «політичний курс на війну» – прогноз Сальдо є його особистою інтерпретацією, поданою як факт. Твердження про «політичне замовлення від Заходу» не має під собою жодних фактів і просуває вигідний Кремлю наратив.
Стверджуючи, що «новий головком не поверне загиблих і не зупинить мобілізацію», колаборант лише повторює кремлівські методички та спекулює на людському горі. Подібні емоційні узагальнення спрямовані на те, щоб викликати зневіру серед українців та зняти з Росії відповідальність за розв'язану агресію і загибель людей.
Заяви про те, ніби на Михайла Драпатого «спишуть чужі політичні провали та втрати ЗСУ», – це не факти, а спекулятивний прогноз, поданий у стилі «історія повториться», спроба заздалегідь підірвати довіру до нового командувача.

Скриншот окупаційного ресурсу
Призначення відбулося на тлі суспільного запиту на зміни та ефективні рішення у війську. За оцінками ветеранів та військових аналітиків, які наводить «Укрінформ», це рішення сприйняли позитивно. Драпатий – бойовий офіцер із величезним практичним досвідом. Наразі до нього немає серйозних претензій чи критики ні з боку військових, ні з боку суспільства.
Заяви окупаційної влади про «український терор» на лівобережжі Херсонщини – це класична спроба перекласти провину з агресора на жертву. Лівобережжя Херсонської області перебуває під російською окупацією – тобто саме дії окупаційної адміністрації Сальда (примусова паспортизація, депортації, придушення спротиву) визначають умови життя цих людей. Українські удари по об'єктах на окупованій території – це удари по військовій та логістичній інфраструктурі загарбника на власній суверенній землі, а не «терор проти своїх громадян».
Ця теза типова для наративу, який Сальдо просуває системно – раніше він так само подавав гуманітарну кризу в окупованих Олешках як наслідок «українського терору», а не наслідок самої окупації та відрізання регіону від каналів постачання.
Заяви про те, ніби звання «Почесний громадянин Херсона» генералу Михайлу Драпатому присвоїли «недемократично і без думки жителів» – це чергова маніпуляція. Колаборант Сальдо навмисно перекручує факти, аби знецінити рішення міської влади та роль українських військових у звільненні регіону.
Окупаційний «губернатор» навмисно замовчує за що саме генерал отримав це звання. Михайло Драпатий восени 2022 року керував оперативним угрупованням «Херсон» і безпосередньо планував визволення правобережжя області. Для херсонців це не абстрактний київський генерал, а один із командирів, які керували операцією зі звільнення Херсона восени 2022 року.
Звання Почесного громадянина бригадному генералу Михайлу Драпатому присвоїли у вересні 2024 року розпорядженням начальника Херсонської МВА Романа Мрочка. І це рішення цілком законне.

Фото: Роман Мрочко
У мирний час таке звання присвоює Херсонська міська рада на сесії напередодні Дня міста. Це регулюється Статутом територіальної громади м. Херсона і Положенням про присвоєння звання.
Під час воєнного стану у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації повноваження місцевих рад (у тому числі й щодо таких відзнак) виконує начальник військової адміністрації (Закон України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 10 та ін.).
Думку херсонців щодо присвоєння звання до 2022 року враховували не через пряме громадське голосування чи опитування, а опосередковано. Процедура базувалася на поданнях (клопотаннях) від трудових колективів, громадських організацій, профспілок тощо, з можливістю додавати характеристики/підтримку від громадян. Остаточне рішення завжди ухвалювала Херсонська міська рада.
«Думку мешканців» в прифронтовому місті формально зібрати складно. Але реакція херсонців на звільнення міста була красномовною: люди масово зустрічали українських військових зі сльозами, прапорами, обіймами та вигуками «Слава ЗСУ!», «Слава Україні!». Багато спогадів описують ейфорію, сльози щастя та відчуття свята.

Звільнення Херсона 11 листопада 2022 року. Фото: Сухопутні війська ЗСУ
Присвоєння звання – це прояв поваги й вдячності громади за визволення Херсона, а не «недемократична практика», як це намагається подати колаборант Сальдо.
Михайло Драпатий – бойовий генерал із понад 20 роками служби. Він має бойовий досвід на півдні (включаючи операції на Херсонщині 2022 року), репутацію реформатора (впровадження дронів, РЕБ) та підтримку серед військових. Зміна головкома – це реальна ротація в умовах війни, а не «управління приреченим проєктом».
Володимир Сальдо як колаборант заочно засуджений в Україні – має три вироки: за державну зраду, колабораційну діяльність та виправдовування збройної агресії РФ проти України, за викрадення зерна на Херсонщині) і зацікавлений у дискредитації українського командування.
Його слова – це не факти, а серія програмних заяв, побудованих на підміні понять, поданому як факт необґрунтованому прогнозі, вихопленому з контексту факті, перекладанні провини з агресора на жертву. Все це – частина скоординованої пропаганди РФ. Слова Сальдо не мають жодної об'єктивності.