Як захистити «шерифів»

Через те, що поліція знаходиться на далекій відстані, мешканці сіл часто вимушені власноруч захищатися від злодіїв. Як це зробити, щоб самим не постраждати і не порушити закони?

Наприклад, чи можуть цивільні люди «просто так» зупиняти і не пропускати до села підозрілі автівки? Як це робив, зокрема, «народний патруль»  села Лучки, що на Полтавщині, бо у них чужинці занадилися по ночах красти корів. А якщо б з якоїсь машини стріляти почали? Таке теж вже відбувалося, тільки в іншому селі,  у Бутенках, коли «сусідська варта» намагалася затримати крадіїв.

Руслан Поляков: «Щоб працювати «шерифом», людина має бути цьому навчена».

Теоретично, захищати пересічних громадян, займатися профілактичною роботою з правопорушниками та ловити злодіїв мають правоохоронці. Законодавці наділили їх такими офіційними повноваженнями, правом використовувати зброю та гарантували додатковий соціальний захист на випадок, якщо людина постраждає при виконанні своїх обов’язків.

Але реальне життя у віддалених населених пунктах дуже відрізняється від теорії. Що, скажіть, робити мешканцям Одринки на Харківщині, адже вони навіть викликати «швидку» чи поліцію не можуть, бо село знаходиться у низині і через те мобільного зв’язку немає?

Тож мешканці сіл, як зауважила керівниця проекту «Шерифи для нових громад» Наталя Бімбірайте, «винаходять свої велосипеди».

І на Херсонщині в селах поліцію бачать переважно тоді, коли вже трапилося щось страшне.  Ще у далекому 2011 році, до реформи правоохоронних органів (а зараз дільничних стало ще менше), кількість правопорушень стала такою, що стала предметом обговорення в облдержадміністрації. Саме тоді, уперше в Україні,  фахівці Херсонського обласного центру зайнятості запропонували, розробили і започаткували програму «Шерифи» - вид соціально спрямованих громадських робіт для місцевих безробітних, направлений на профілактику правопорушень. Зараз ця програма реалізується не тільки по всіх районах Херсонщини, а й запозичена іншими областями. Бо виграють усі: людина отримує роботу і зарплатню, громада - чоловіка або жінку, які заспокоюють бешкетників, «возяться» з важкими підлітками і наводять лад у селі чи містечку, а фінансування робіт  іде не тільки з місцевого бюджету, а й з фонду центру зайнятості. 

Як розповіла заступниця директора Херсонського обласного центру зайнятості Наталія Португальська, станом на 1 січня цього року, за програмою «Шерифи» працювало 1636 мешканців області, з них 307 - учасники АТО. Після закінчення громадських робіт (бо вони тимчасові, не більше 180 годин) понад 75 людей отримали при міському органі самоуправління постійне місце роботи і працюють за тим же напрямком. У цьому році центри зайнятості області отримали ще 131 заявку на виконання цих видів робіт. 

Про це йшла розмова на круглому столі «Досвід організації безпеки в малих громадах»*, який проходив 19 березня у приміщенні Херсонського регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги (БВПД) у Херсонській області.

Саме правові аспекти в реалізації різних форм «шерифства» та правовий захист самих цивільних людей, які опікуються безпекою в своїх громадах - викликали найбільш жваву дискусію. Адже переважна кількість учасників заходу були фахівцями районних та міських центрів БВПД і Бюро правової допомоги.

Найбільш захищеними в цьому сенсі є члени громадських формувань. Але, за спостереженнями експертів, майже половина з цих формувань - фіктивні. А інші працюють більше з «фізичною» охороною правопорядку, а не з профілактики правопорушень.

Зокрема, як розповів Олексій Лефтер з Високопільського бюро правової допомоги,  десь пару років тому було дуже багато крадіжок в селі Іванівка Високопільского району. Мешканці села понад усе потерпали через «гастролерів», які грабували і в інших селах, і в декількох навколишніх районах. Тоді до них приїхали представники громадського формування Херсонська «Січ».

- У нас був їх Статут, нам посвідчення видали, - згадує події  Олексій Лефтер. - Усім видавали гумові палиці, газові балончики, і ми перекривали дороги, що вели до селища. І крадіжки, дійсно, припинилися. Але Херсонська «Січ» зареєстрована в Комсомольському райвиконкомі Херсону, знаю, що там близько 5 тисяч чоловік має бути. Та чи є вона зараз, чи діє/не діє - нам навіть не відомо. Хоча посвідчення у мене й односельців - залишилися.

По закінченні круглого столу представники дев’яти організацій/установ підписали Меморандум про консолідацію зусиль, спрямованих на сприяння організації безпечного середовища в малих і середніх громадах Херсонської області.

Підписанти:

• Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я», в особі виконавчого директора Тютюнник Алли Миколаївни;
• Громадська організація «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», в особі директора Бімбірайте Наталя-Дануте Антано;
• Головне Управління Національної поліції у Херсонській області, в особі начальника Мєрікова Артура Івановича;
• Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області, в особі директора Єлисєєвої Марини Ігорівни;
• Бериславський місцевий центр з надання БВПД, в особі директора Груши Марини Дмитрівни;
• Голопристанський місцевий центр з надання БВПД, в особі виконуючого обов’язки директора Кеба Ірини Миколаївни;
• Каховський місцевий центр з надання БВПД, в особі виконуючого обов’язки директора Полякова Руслана Леонідовича;
• Херсонський місцевий центр з надання БВПД, в особі директора Милокостого Дениса Леонідовича;
• Херсонський обласний центр зайнятості, в особі директора Єрашова Євгенія Олександровича.

Зліва направо: Наталія Португальська (Херсонський обласний центр зайнятості), Олена Старюк (юрист проекту «Шерифи для нових громад», керівниця громадської приймальні БО «Фонд милосердя та здоров’я»), Наталя-Дануте Антано Бімбірайте (керівниця проекту «Шерифи для нових громад», ГО «ІРЦ «Правовий простір»), Марина Єлисєєва (Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області), Ірина Кеба (Голопристанський місцевий центр з надання БВПД), Милокостий Денис (Херсонський місцевий центр з надання БВПД), Руслан Поляков (Каховський місцевий центр з надання БВПД), Марина Груша (Бериславський місцевий центр з надання БВПД), Ілона Коротіцина (координаторка проекту «Шерифи для нових громад», БО «Фонд милосердя та здоров’я»).

Аналогів подібної взаємодії в Україні ще немає.

* Захід проводився Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір» в партнерстві з Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги у Херсонській області в рамках проекту «Шерифи для нових громад». 

Більше про проект можна дізнатися на сайті https://sheriffua.org/ та на сторінці у соцмережі Facebook https://www.facebook.com/ukrainiansheriff.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) - 49 - 60 - 03, (066) - 790 - 90 - 21.

А також у Центрі безоплатної первинної допомоги, створеному Офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фону «Відродження».

Графік роботи: понеділок – четвер з 9.00 до 12.00 та з 13.00 до 17.00. П’ятниця з 9.00 до 12.00 та з.13.00 до 15.30.

Телефон для довідок: 099 - 468 - 38 - 48.