У Монреалі з'явилися “живі радари”
Культурну поведінку на дорогах Канади найчастіше порушує молодь. Вони ж і допомогли її налагодити, ставши особисто “індикаторами” швидкісного режиму для водіїв, а дехто, на жаль, посмертно став символом кампанії проти перевищення швидкості.
Тут по вулицях поряд зі школами ходять “живі радари”, а популярні рок-групи допомагають формувати в молоді культурну поведінку на дорозі.
Сержант групи спецпризначення поліції Монреаля, представник Канадської поліцейської місії в Україні Стів Хорват розповів, як у них поліція залучає ресурси громади для вирішення спільних безпекових питань.
За словами Стіва Хорвата, найбільше проблем на дорогах Монреаля та у Квебеці створюють водії віком 16-22 роки. І хоча їх усього 10% від усіх кермувальників, за статистикою, саме на їх “рахунку” 40% аварій. Ще гірше, що 30% смертей на дорогах трапляються також саме з вини представників цієї вікової групи.
Достукатися до молоді, вплинути на їх поведінку було дуже важко. Та, як це не прикро казати, у цьому допомогла загибель їх ровесника, хлопця з Квебеку на ім'я Метью.
- Метью розбився (його друг знімав це на відео) на швидкості понад 200 км/год, - розповів Стів. - Батько Метью був медиком, першим приїхав на виклик і побачив, що сталося з сином... Згодом поліція звернулася до родини з проханням використати запис трагедії, а потім - до найпопулярнішого в цьому віковому колі рок-гурту, який попросили написати пісню до відео. Пісня стала лейтмотивом компанії “Від геройства до загибелі”. І ця кампанія виявилася серед молоді найвпливовішою.
Друга за впливовістю кампанія стала ефективною також завдяки співпраці правоохоронних органів, освітян і бізнесу. Вона стосується безпеки дорожнього руху поряд із навчальними закладами. Як розповів представник Канадської поліцейської місії в Україні, у них була дуже велика проблема з перевищенням швидкості біля шкіл.
Щоб знайти рішення, поліцейські зустрілися разом із представниками громади та зі шкільними комітетами. Ресурсів для обладнання лежачих поліцейських поряд із кожним закладом не було. Тому вирішили встановити вимірювачі швидкості на сонячних панелях. До проєкту залучили приватний сектор, тобто підприємців, а для встановлення радарів - транспортний відділ міста Монреаль. Пристрої в реальному часі сигналізують водію, як він їде: якщо дотримується швидкості – йому посміхається з екрана зелене обличчя, якщо перевищує – з’являється сердите червоне. Але очікуваного результату не досягли. Ефект, як каже пан Стів, “був не дуже”.
Тоді спробували використати так звані «живі радари». Тепер з радарами, які показують водіям реальну швидкість, уздовж вулиці ходять учні шкіл.
І така практика дуже вплинула на водіїв. Бо вони бачать реальну людину, життя якої ставлять під загрозу.
P.S. Досвідом ефективних програм щодо безпеки на дорогах Стів Хорват поділився під час другої серії панельних дискусій онлайн «Взаємодія поліції та громади в Україні: будуємо діалог і синергію стейкхолдерів».
Запис другої серії панельних дискусій онлайн «Взаємодія поліції та громади в Україні: будуємо діалог і синергію стейкхолдерів» можна знайти за посиланням.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
