Сюжет документальної стрічки «Українські шерифи» розгортається навколо села Стара Збур’ївка Херсонської області, де двоє місцевих жителів стають символом правопорядку в селі. На тлі їх діяльності глядачі бачать актуальні проблеми, що торкнулися України з 2014 року. На кінопоказі побував і наш координатор.
Наприкінці вересня – початку жовтня в Коблево Миколаївської області проходила «Осіння школа для модераторів кіноклубів Docudays UA». Речники кіноклубів медіа-просвіти Docudays UA з усіх регіонів України та з різних інституцій: правозахисних організацій, закладів культури, установ кримінально-виконавчої служби та пробації – разом опрацьовували нагальні питання роботи своїх клубів.
Однією зі знакових подій «Школи» став показ документальної стрічки «Українські шерифи» за участю режисера фільму Романа Бондарчука, а також презентація проєкту «Шерифи для нових громад», що вивчає досвід містечок та міст України у вирішенні проблем із забезпечення публічної безпеки в громадах.
Перегляд фільму «Українські шерифи» на «Осінній школі»
Нагадаємо, сюжет «Українських шерифів» розгортається навколо села Стара Збур’ївка Херсонської області. Знімальна група приїхала до нього ще в 2012 році. Як зауважив Роман, в Україні часів Януковича все було «кисло», однак у Старій Збур’ївці, незважаючи на те, що мешканці живуть доволі бідно, вирувало життя. Відбувалися демократичні процеси, проводилися збори тощо.
Через те, що в селі немає правоохоронців, функцію охорони громадського порядку взяли на себе двоє місцевих жителів, яких влаштовують на роботу «інспекторами» в сільській раді. Вони по суті суміщають обов’язки міліціонерів і соціальних працівників: вгамовують сімейні сварки, припиняють бійки між сусідами, розшукують вкрадений телевізор – тобто стають основою правопорядку в селі. На тлі їх діяльності глядачі бачать актуальні проблеми, що торкнулися України з 2014 року.
На запитання глядачів відповідає режисер Роман Бондарчук
Після перегляду відбулося обговорення, в ході якого учасники Школи ділилися враженнями від фільму. Найбільш емоційно висловилася вчителька з Тернопільщини Оксана Гіль, яка заявила режисеру: «Ви геній! У картині чимало символів, вона дає надію. Обов’язково буду показувати у себе в регіоні!».
До речі, за словами Романа Бондарчука, саме з легкої руки сільського голови Старої Збур’ївки Віктора Маруняка, за місцевими інспекторами закріпилася назва «шерифи». Після виходу стрічки це слово стало узагальнюючим для всіх тих цивільних людей, які наділені повноваженнями для організації безпечного середовища, профілактики та протидії правопорушень, фінансуються з місцевого бюджету та підзвітні громаді.
Олена Старюк (ліворуч)
І вивчає такий досвід в Україні громадський дослідницький проєкт «Шерифи для нових громад». Його презентував учасникам «Осінньої школи» координатор проєкту в Дніпропетровській та Харківській областях Юрій Чумак. А юристка проєкту Олена Старюк розповіла про 7 форм організації безпеки в громадах. В якості «бонусу» був показаний ролик «Коли неможливо викликати поліцію», що оповідає про «шерифів» з села Одринка Харківської області.
На завершення розгорнулася дискусія про шляхи створення інституту «шерифів» у малих і середніх громадах України. Юрій Чумак порадив при вирішенні безпекових питань обов’язково поєднувати активність громадян із підтримкою з боку органів місцевого самоврядування та взаємодією з поліцією.
Юрій Чумак модерує дискусію
А всім, хто бажає більше дізнатися про діяльність «шерифів» в Україні, доцільно звертатися до сайту «Шерифи для нових громад», на якому, крім історій та відео сюжетів про громадський активізм у сфері охороні правопорядку, містяться зразки відповідних місцевих документів і програм, аналітичні статті, міжнародний досвід - що може допомогти у створенні безпечного середовища у всіх громадах.
Фото Стаса Карташова та Ілони Коротіциної
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.