Приєднуйтесь до спільноти “Вгору”!
Підтримати нас

Цілодобова варта в Абрикосівці

Поширити:
12 листопада 2020 04:27
1,092

Що більш дієве: профілактика правопорушень чи адміністративна відповідальність, - із цим питанням уже давно визначилися в Абрикосівці на Херсонщині.

Крадіжки, бійки, сімейні чвари, хтось п’яний їздить по селу чи акацію пиляє в лісосмузі – жителі села Абрикосівка Великокопанівської об'єднаної територіальної громади одразу телефонують місцевому інспектору з охорони правопорядку Віталію Романюку. Він спочатку сам у ситуації розбирається, а потім уже вирішує – викликати на допомогу поліцію, чи ні.

Голова Абрикосівського старостинського округу Великокопанівської ОТГ Любов Тимчак пояснила, що Віталій Романюк працює в селі на посаді інспектора, а також     громадським помічником дільничного офіцера поліції вже 15 років.

"Коли в грудні 2016 року ми об’єдналися, увійшли до складу Великокопанівської ОТГ, усі кадри, хто працював на той момент, – усі залишилися працювати, – пояснює Любов Тимчак. – Ніхто не звільнився і нікого не звільнили. Тепер у нашій громаді працюють два інспектори з охорони правопорядку – помічники дільничного офіцера поліції. У Великих Копанях – Неоніла Кудревська, а в Абрикосівці – Віталій Романюк. Вони й раніше добре знали одне одного, ще до об’єднання. Бо працювали в сусідніх селах і зверталися у справах до одного й того ж районного відділу міліції в Олешках. Але зараз стало краще, легше – чи то одна людина працює на території, чи двоє. У Неоніли Валеріївни свій досвід, у Віталія Леонідовича — свій, вони прекрасно співпрацюють. І без цих людей було б дуже важко. У нас контингент дуже різний. Є правопорушники. Є батьки, які зловживають алкоголем, а в тих родинах – маленькі діти. І треба з ними постійно працювати, щоб не сталося біди. Самі прекрасно розумієте, у голови громади, у старости – багато іншої роботи. Тому, яка б проблема не виникла, – звертаємося за допомогою до наших інспекторів".

Голова Абрикосівського старостинського округу Великокопанівської ОТГ Херсонської області Любов Андріївна Тимчак (Фото з архіву громади)

Офіційно в Абрикосівці 400 дворів, 1200 населення. Але фактично мешкає десь 800 осіб. Люди, особливо молодь, роз'їжджаються в пошуках заробітку. Бо в селі жодного підприємства немає, та й землі малувато. Місцеві виживають переважно за рахунок власних городів та худоби: корів тримають.

Тут зустріти літнього дня людину на вулиці — майже неможливо, бо зі світанку до сутінків більшість працює за наймом, на полях, а інші пораються по господарству.

Віталій Романюк родом із сусідньої Миколаївської області. Після служби в армії приїхав в Абрикосівку погостювати до двоюрідної сестри, та так тут і залишився: одружився, будинок купив. Деякий час працював охоронником на ринку “Неждана” у Великих Копанях (найбільшому оптовому ринку аграрної продукції на півдні країни). А потім одразу став інспектором сільради з охорони правопорядку, добровільним помічником дільничного.

"Спочатку важкувато було, – зізнається Віталій Романюк. – Але нічого, за 15 років порядок навів. Багато чого було. Якось уночі телефонують — двоповерхівка палає (в Абрикосівці є одна така будівля на декілька сімей). Побіг, там балкон горить, а люди сплять. Стукав-стукав у квартиру, двері не відчиняють. Вибив вікно, заліз, усіх розбудив, дітей одразу вивели на вулицю. Пожежних не викликали — самі загасили: сміття якесь спалахнуло, мотлох, хтось, мабуть, палив та недопалок кинув".

Віталій Романюк каже, що телефонують щодня. Але рідко вдень, частіше — увечері, як люди додому з роботи починають повертатися.

Телефон “шерифа” і вдень не замовкає

Є, наприклад, у селі “важка” родина з трьома дітками. Чоловік та жінка офіційно не одружені, але двоє молодших дітей — спільні. Батьки працюють за наймом на полях та зловживають алкоголем. Останні три-чотири роки родина стоїть на обліку як неблагонадійна. І Неоніла Кудревська, і Віталій Романюк час від часу перевіряють ту сім'ю, попереджають, щоб не пили, щоб дітьми займалися. Після кожного візиту батьки декілька діб тримаються, але...

"Вчора чоловік додому прийшов після роботи, тверезий, — розповідає інспектор. – А жінка п’яна спить: діти замурзані, голодні. І – почалося . Сусіди телефонують: прийди, а то він її вб'є, бо вже лупцює... Ми вирішили вилучити дітей з родини. І звернулися до суду про позбавлення обох батьківських прав. Зараз діти у бабусі (по материнській лінії), вона ж візьме опікунство на себе".

Але найважчим стало спіймати незаконних лісорубів. Особливо активізуються вони взимку — пиляють акації в лісосмузі, сосни в лісгоспі — на опалення помешкань, теплиць. Є й місцеві браконьєри, і чужі.

"Люди мені телефонують, що десь знову пилка гуде, — пояснює Віталій Романюк. – Їду туди, а там уже тихо, немає нікого. Бо їх уже попередили: розставляють своїх людей у засідках – ті під'їзди охороняють, дивляться, хто звідкіля їде, хто йде. Буває, з дому вночі виїжджаю – стоїть якась чужа машина, незрозуміло чия..."

За словами громадського помічника дільничного офіцера, до реформи правоохоронних органів вони з колегами мали більше повноважень. Зокрема, наразі можуть складати лише ті протоколи, що стосуються благоустрою. Раніше мали право, наприклад, і за ст. 184 Кодексу про адміністративні правопорушення (Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей). Та й процедури тоді були простішими. Деякі протоколи нспектори могли ще складати від імені дільничного офіцера, а потім здавали йому на підпис. Тепер, якщо справа виходить за їх компетенцію, — викликають групу швидкого реагування поліції. А нещодавно поліція викликала Віталія Романюка у Великі Копані – спіймали там крадія, тож запросили інспектора понятим.

Голова Абрикосівського старостинського округу Любов Тимчак вважає, що діяльність Неоніли Кудревської та Віталія Романюка  більш результативна, ніж поліцейські адміністративні заходи. За її спостереженнями, коли інспектори проводять профілактичну бесіду , правопорушники втихомирюються на доволі тривалий час, поводяться порядно.

Поліцейські протоколи так “не працюють”. Навіть якщо людину врешті-решт оштрафують, та іноді ще більше хизується, мовляв, “ну, заплатив/заплатила 51 гривню, і що?! Та, на жаль, більшість протоколів, взагалі, так і залишаються на папері: поки дійде до судового розгляду, закінчуються терміни притягнення винуватця до відповідальності.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів