Міжнародний успіх проєкту “Big Brothers Big Sisters”

Ініціатива «Big Brothers» почалася понад століття тому і виникла завдяки секретарю суду в Нью-Йорку на ім’я Ернест К. Коултер. Спостерігаючи, як через залу суду у справах про правопорушення проходить багато молодих людей, він вирішив знайти добровольців, які допомагатимуть підліткам розвиватися у правильному напрямку. Далі - історія успіху вікового проекту, наставництва, як  прикладу для наслідування.

Будь-якій людині, тим більше дитині, потрібне спілкування. Без нього діти ростуть невпевненими і замкнутими. Самотність є токсичною, а найнадійніша протиотрута – це щира дружба.

Але не всі діти мають можливість відверто спілкуватися в сім’ях. У когось немає одного чи обох батьків, у когось батьки розлучилися, хтось зростає у родині, де дорослі весь час на заробітках або зайняті власними справами, і дітей виховує вулиця. Деякі батьки вважають, що вихованням має займатися школа і не приділяють уваги власним дітям. А буває й таке, коли батько чи мати зловживають алкоголем чи наркотиками, їм зовсім не до виховання…

Ініціатива «Big Brothers» (Великі або старші брати, - прим.авт.) почалася понад століття тому і виникла завдяки секретарю суду в Нью-Йорку на ім’я Ернест К. Коултер. Спостерігаючи, як через залу суду у справах про правопорушення проходить багато молодих людей, він вирішив знайти добровольців, які допомагатимуть підліткам розвиватися у правильному напрямку.

Було вирішено опікуватися дітьми (Little - Молодшим або Меншим), яким не вистачає уваги й підтримки дорослого друга. Таким другом ставав волонтер, наставник (Big - Старший або Великий). Він має сприймати дитину такою, якою вона є, уважно слухати, підтримувати, допомагати розкрити потенціал, дізнатися про елементарні речі про буття, адаптуватися і повноцінно брати участь у житті суспільства, відчути впевненість у своїх силах.

Ернест Коултер та його соратники були переконані: якщо приділяти дитині хоча б кілька годин на місяць, вона почне довіряти людям, стане більш відкритою і впевненою в собі.

З моменту створення організації у 1904 році програма спочатку називалася «Рух Великих братів». У той же час по всій країні росли інші програми для підтримки хлопчиків і дівчаток.

«Big Sisters International» була заснована в 1970 році. Обидві групи продовжували працювати незалежно до 1977 року, коли «Big Brothers of America» і «Big Sisters International» об’єднали свої зусилля і стали «Big Brothers Big Sisters of America».

Будучи найбільшою в США наставницької мережею, підтримуваною донорами та волонтерами, «Big Brothers Big Sisters» організовує наставництво дорослих добровольців над дітьми у віці від 5 років до юнацтва у громадах по всій країні.

Співпрацюючи з батьками/опікунами та іншими членами спільноти, ментори BBBS несуть відповідальність за кожну дитину в цій програмі, домагаючись:

• більш високої мотивації, впевненості і розбудови відносин з іншими;

• уникненню ризикованої поведінки;

• успіхів в освіті.

Важливо, що самі наставники (ментори) спочатку проходять тренінги, на яких їх вчать, що можна і чого не можна робити у спілкуванні з дітьми. Крім того, у програмі працюють соціальні працівники, які служать ресурсом для Великих, можуть давати рекомендації щодо планування зустрічей з Молодшими.

Волонтери-наставники регулярно зустрічаються з підопічними і кілька годин спілкуються, гуляють, грають, займаються чимось цікавим. А ще проводять для хлопців та дівчат різні навчальні заходи. Наприклад, вчать готувати і доглядати за собою, розповідають про професії.

Були проведені різні дослідження для оцінки позитивних ефектів «Big Brothers Big Sisters». Вони виявили, що участь у програмі знижує ймовірність того, що дитина буде вживати наркотики і алкоголь. Програма також знижує ймовірність того, що діти будуть діяти агресивно або пропускати школу.

Так, у 1994–1995 рр. незалежна національна дослідницька організація «Public/Private Ventures», спостерігала за 950 хлопчиками і дівчатками по всій країні, щоб вивчити вплив «Big Brothers Big Sisters». Згідно з дослідженням, підібрані діти зустрічалися зі своїм Старшим братом або сестрою приблизно 3 рази на місяць протягом року.

Після опитування дітей на початку дослідження і знову через 18 місяців дослідники виявили, що Маленькі брати і сестри в порівнянні з дітьми, які не включені в програму, мали:

- на 46% менше шансів почати вживання заборонених наркотиків;

- на 27% менше ймовірність почати вживання алкоголю;

- на 52% менше ймовірність пропустити школу;

- на 37% менше ймовірність пропустити інші заняття;

- на 33% менше ймовірність когось вдарити.

Такі діти були більш впевнені в своїх успіхах у навчанні і краще могли порозумітися зі своїми сім’ями.

У 1998 засновано міжнародну асоціацію Big Brothers Big Sisters International. Таким чином, програма досягла великого міжнародного успіху. Вона була названа «Forbes» одним із десяти кращих благодійних товариств Америки та отримала рейтинг A+ Американського інституту філантропії.

Big Brothers Big Sisters на даний час працює в усіх 50 штатах США і в 13 країнах по всьому світу, включаючи Австралію, Австрію, Бермудські острови, Болгарію, Канаду, Кайманові острови, Ірландію, Ізраїль, Нідерланди, Нову Зеландію, Польщу, Росію, Південну Корею, Тринідад і Тобаго.

В Україні елементи даної програми зараз впроваджуються в Богданівській сільській ОТГ Дніпропетровської області – у взаємодії сільської ради, поліцейських офіцерів громади та активних місцевих мешканців. Докладніше читайте про це в нашій наступній статті.

При підготовці публікації використані матеріали за посиланнями:

https://www.bbbs.org/

https://en.wikipedia.org/wiki/Big_Brothers_Big_Sisters_of_America

https://www.rand.org/pubs/tools/TL145.html

https://www.nastavniki.org/

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.