Коли до поліції - тридцять кілометрів. ВІДЕО

Село Музиківка, Музиківська громада Херсонської області. Раніше, якщо траплявся якийсь злочин, чекати правоохоронців доводилося доволі довго. До реформи децентралізації люди мали їздити за послугами вдвічі далі - через Херсон до райцентру в Білозерці. Нині ж все у Музиківці майже "під боком" обласного центру, трохи більше за 15 км.

Втім, навіть у “смутні дев'яності” село вважалося спокійним, і це, на думку місцевих, вагома заслуга їх земляка - Сергія Григоровича Шабельнікова. Хоча насправді, він не зовсім корінний житель - потрапив у Музиківку за розподілом (за радянські часи всі випускники всіх середніх та вищих навчальних закладів були зобов'язані відпрацювати щонайменше три роки там, де їм вкажуть, інакше диплом анулювали).

Сергій Григорович - уродженець Харківської області, навчався в Донецькій школі міліції. І вперше приїхав на Херсонщину сорок років тому, коли його призначили працювати дільничним офіцером на території трьох сусідніх сіл області: Музиківки, Киселівки та Східного, - з опорним пунктом у Музиківці. Шабельніков пропрацював дільничним тут двадцять років. Та навіть після виходу у відставку не залишив цю роботу. Музиківка його “не відпустила”, - запросили займатися профілактикою злочинів та відповідати за безпеку і спокій села вже у штаті сільради, у якості місцевого інспектора з охорони правопорядку.

Хоча Сергій Григорович став уже цивільним і його офіційних повноважень стало в рази менше, - зміна статусу не вплинула на результати роботи. Для багатьох музиковчан він досі залишається головним представником правоохоронних органів. Бо за останні 20 років співробітників міліції/поліції вони навіть не бачили. Та й що їм у Музиківці робити? Адже тут є Шабельніков, який завжди вирішить будь-яке питання у будь-який день, й у будь-який час доби.

Наприклад, виїжджає разом із “швидкою” до померлих, перевіряє, чи не є смерть кримінальною, складає відповідні документи й надсилає їх у районне відділення; виїздить на заяви односельців про зниклу худобу/птахів чи крадіжки побутового майна і розслідує їх “по гарячих слідах”; втамовує бешкетників та сімейних тиранів; “воює” з самогонщиками та розповсюджувачами наркотиків; у сезон полювання “приглядає” за мисливцями - щоб не було ніяких ексцесів… Тобто робить багато всього іншого, що формально не входить до його компетенції, проте є дуже важливим для безпеки села, яке розташоване навіть не у глибинці, але - за тридцять кілометрів від відділення поліції.

Працює Сергій Григорович не сам, а в “тандемі” з Євдокією Василівною Амелькіною - інспектором з благоустрою населеного пункту. В її обов'язки входить переважно догляд за чистотою та порядком на вулицях: щоб люди сміття не кидали “де попало”, траву косили коло подвір'я та не ставили там свої автівки - не перекривали проїзд, щоб тримали собак на прив’язі, а худобу випасали на пасовиськах. Якщо люди принципово не дослухаються до її зауважень, не виправляють порушення Правил благоустрою - тоді “підключається” Шабельніков, складає адміністративні протоколи.

На питання, чи бувають у них суперечки, музиківські “шерифи” дуже здивувалися: які між ними можуть бути суперечки? Вони ж разом роблять одну справу, й обидва хочуть, щоб село було найкращим!

Дивіться десяту серію інформаційного тележурналу виробництва UA: ХЕРСОН "Шерифи для нових громад", що виходила з 9 листопада 2020 по 25 січня 2021 року щопонеділка о 21:35 в ефірі UA: ХЕРСОН та всіх регіональних телеканалів Суспільного.

Програма "Шерифи для нових громад" — це історії про надзвичайних мешканців Херсонщини, які у своїх громадах дбають про правопорядок. Проєкт команди продакшн "Вгору" та "Шерифи для нових громад» відібрали торік на відкритому конкурсі "Створюй із Суспільним".