Головна Спецпроєкти Безпека в громадах

Безпека на півдні Херсонщини: соціальний аспект

Vgoru

Автор

Поширити:

Скопійовано

04 липня 2018 14:02

549

Чи може виступ гурту “Лісапетний батальон” у Чаплинці якось вплинути на ситуацію зі зміцненням безпеки у південних районах Херсонщини? Виявляється, може.

Під час представлення у Херсоні результатів дослідження “Попередження конфліктів у Південній Україні” експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів: у Чаплинці фахівці були здивовані з того, що місцеві мешканці сприйняли приїзд до них відомого гурту як свого роду “прорив блокади”. Бо відчували себе вкрай забутими людьми, які живуть там, куди через близькість окупованого Криму небезпечно приїздити.

“Звичайно, - сказав Сергій Данилов, - сам по собі виступ гурту мало на що вплине. Але реакція мешканців Чаплинки, що побачили афіші і сприйняли це як значну подію, - маркер, вартий великої уваги. Турбота про моральний стан та настрої людей у районах, близьких до Криму, — одна з запорук попередження там громадських конфліктів, які для російських пропагандистів дуже потрібні як “ілюстративний матеріал”. А мешканці саме півдня Херсонщини перебувають у пригніченому моральному стані великою мірою і тому, що вважають себе майже забутими, обділеними увагою “великої землі”. Таку ситуацію треба негайно виправляти для зміцнення безпеки у регіоні”.

Дослідження “Попередження конфліктів у Південній Україні”, яке експерти провели у Скадовському, Каланчацькому, Чаплинському, Новотроїцькому та Генічеському районах мало своєю метою вивчення впливу соціальних чинників на безпеку на цих територіях.

Сергій Данилов зазначив, що соціально-економічний стан та загальний рівень безпеки на півдні Херсонщини — вкрай важливий чинник для безпеки держави у цілому.

“Вважається малоймовірним, - каже він, - що Росія почне наступ на Україну з території Криму, оскільки у цьому випадку вона не зможе ухилитися від відповідальності за свої дії, бо відкрито трактує територію Автономної республіки Крим як начебто свою, а адміністративний кордон між Херсонщиною і Кримом — як свій державний кордон. Але ці припущення надміру оптимістичні. Згадаємо ситуацію 2014 року в Криму. Там на тлі внутрішньої нестабільності спочатку виникли заворушення, інспіровані російською пропагандою, роздмухані і радикалізовані провокаторами; був створений кризовий стан, під прикриттям якого російські війська окупували півострів. Нестабільність на півдні Херсонщини може мати такі саме наслідки. І навпаки Росії не вдавалося окупувати території України, де нормально функціонували органи влади і ситуація або не сприяла радикальним проявам, або була такою, що вони не знаходили достатньої підтримки. Тому підтримання стабільності і високого рівня безпеки у південних районах Херсонщини — справа, вкрай важлива і для області, і для держави”.

Учасники заходу.

На презентації результатів дослідження, під час якого проводилися соціологічні опитування, експертні інтерв’ю і фокус-групи, було зазначено, що на безпеку у південній частині Херсонщини негативно впливають складна соціально-економічна ситуація, відтік робочої сили та потенційних лідерів громад через брак перспектив, проблеми із транспортним сполученням, непрозорість земельних відносин та пов’язані з цим конфлікти, низька якість адміністративних послуг і недостатня ефективність охорони правопорядку.

“Останнім часом, - сказав Сергій Данилов, - новим конфліктогенним чинником стала адміністративно-територіальна реформа і створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Цей процес пов’язаний з розподілом обмежених соціальних ресурсів, загостренням конкуренції (зокрема — між громадами різних населених пунктів), оскільки рішення, прийняті при здійсненні реформи, можуть визначити подальші перспективи розвитку відповідних поселень”.

За результатами досліджень, найбільш стурбовані криміногенною ситуацією на своїй території мешканці Чаплинського району.

“Це дивно, бо в районі ситуація зі злочинністю — не гірша, ніж середньостатистична по області”, - сказав з цього приводу Сергій Данилов.

Найбільш стурбовані такою небезпекою як можливе збройне вторгнення з боку РФ мешканці Скадовського і Генічеського районів.

Учасники заходу.

Експерт зазначив, що впровадження у створених ОТГ та на інших територіях такої форми охорони правопорядку як громадські помічники правоохоронців (“шерифи”) може стати додатковим ресурсом для громади і піти їй на користь лише у одному випадку:

“Це стосується усіх громад, а в південній частині Херсонщини на це треба звертати особливу увагу. Служба “шерифів” ефективна і корисна лише тоді, коли вона — частина сильної і потужної громади, де у керівництві — порядні люди з гарними діловими якостями. Але “шерифи” навпаки можуть перетворитися на загрозу безпеці і на дестабілізуючий чинник. Така загроза є для слабких громад, де не дуже компетентне керівництво може спробувати звалити лише на “шерифів” вирішення певних безпекових питань. “Шерифи” не можуть діяти на власний розсуд, підмінювати своїми рішеннями закон. В умовах майже повної відсутності нормативної бази, яка регламентує їх роботу, громадські правоохоронці мають працювати лише у зв’язці з керівництвом ОТГ або населеного пункту, а також з поліцією, бути важливою складовою системи, яка забезпечує безпеку на території.”

Психолог-конфліктолог Дмитро Звонок розповів ще про такий фактор, який теж суттєво впливає на безпеку, як самоідетифікація людей з точки зору їх майнового стану.

“На півдні Херсонщини, - каже вчений, - дійсно бідних людей не так багато. У районах, які ми досліджували, їх — 3 - 4 відсотки від загальної кількості населення. Ці люди переважно ведуть асоціальний або наближений до асоціального спосіб життя і переховуються від соціальних служб, не бажають отримувати допомогу, бо це накладає певні обов’язки. І водночас є чимало людей, які позиціонують себе як бідні, але насправді не є такими. Вони при тому, що непогано живуть, постійно скаржаться на нестачу грошей, здебільшого перебувають на обліку у Службі зайнятості, але не поспішають знайти постійну роботу. І їм це вигідно, зручно. Така ситуація непокоїть, і влада повинна звертати на неї увагу, створювати умови для збільшення кількості привабливих робочих місць з гідною зарплатою, а також сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Бо люди, які вдають з себе бідних, мали б бути ресурсом для формування середнього класу — людей з досить непоганим рівнем життя і розвиненим почуттям відповідальності. І для таких людей безпека на території, де вони живуть, - серед пріоритетів у системі цінностей. Цінності розвитку для них стають більш значущими, ніж цінності виживання. А розвиток без гарантованої безпеки неможливий”.

Втім, експерти, які проводили дослідження, зазначили, що є і певні позитивні моменти. Зокрема, рівень занепокоєння щодо безпеки на своїх територіях в усіх п’яти південних районах Херсонщини — однаковий і в чоловіків, і в жінок.

“Жінки, - пояснив Сергій Данилов, - більш чутливі до небезпеки, і коли вони більше переймаються цими питаннями, ніж чоловіки, треба бити тривогу. Під час нашого дослідження ми, на щастя, не побачили серед респондентів такої тенденції”.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) - 49 - 60 - 03, (066) - 790 - 90 - 21.

А також у Центрі безоплатної первинної допомоги, створеному Офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фону «Відродження».

Графік роботи: понеділок – четвер з 9.00 до 12.00 та з 13.00 до 17.00. П’ятниця з 9.00 до 12.00 та з 13.00 до 15.30.

Телефон для довідок: 099 - 468 - 38 - 48.