Вчора вночі я читав звіт правозахисників і слідчих у справах Майдану.Це тридцять сторінок докладного тексту, з фактами, цифрами і переконливими аргументами. Не впевнений, що ви теж готові прочитати ці три десятка сторінок.
Але знаю точно, що вам вже довелося прочитати не один десяток сторінок пафосних постів про річницю «Небесної сотні». Цей звіт важливіший. Я скоротив суть до трьох абзаців.
Так, не все можна розслідувати, розкрити і довести. Але в справах Майдану очевидний системний саботаж. Якщо коротко, розслідуванням заважає системний саботаж з боку Генпрокуратури, МВС, судів і постійні зміни в законодавстві.
За час перебування на посаді генпрокурор Юрій Луценко двічі «підкосив» департамент спецрозслідування, який займався справами Майдану. Спочатку його було скорочено на 40 слідчих і 20 прокурорів, а потім і зовсім ліквідовано. Крім цього, генпрокурор неодноразово намагався необгрунтовано залучити керівників відповідних підрозділів до дисциплінарної відповідальності, ініціював службові розслідування та перевірки. І одноосібно приймав рішення про передачу того чи іншого провадження або процесуального керівництва іншим підрозділам. При цьому профільні заступники генпрокурора, відповідальні за цей напрям, жодного разу не ініціювали і не проводили нарад про стан розслідування кримінальних проваджень у «майданівських» справах.
На момент висунення підозр у правоохоронних органах продовжували працювати 66 підозрюваних у справах Майдану. З них 25 осіб обіймали керівні посади; 35 – продовжують працювати в органах Нацполіціі і СБУ, зокрема, 10 з них продовжують обіймати посади начальницького складу.
Одночасно слідчі судді, які беруть участь у провадженнях, систематично порушують розумні строки розгляду справ, проводять засідання без слідчих і протягом тривалого часу (від тижня до декількох місяців) не видають повні тексти рішень.