Назад, до Януковича?

І вони дуже винахідливі у цій справі.

Президент, прем'єр, лідери більшості парламентських фракцій добре запам'ятали, який шок минулого жовтня їхні е-декларації викликали у громадян.

І прекрасно усвідомлюють, наскільки зараз люди обурені тим, що ця інформація про готівкові мільйони в доларах та євро, сотні офшорних компаній та гігантських розмірів нерухомість з парком люксових машин не обертаються тюремними термінами та спецконфіскаціями.

Хоча при створенні антикорупційного законодавства ми передбачили для цього цілих дві статті Кримінального кодексу. Одна стаття вимагає покарання всіх посадовців, хто збрехав в декларації при описі доходів та майна їхніх родин, а друга – загрожує в'язницею тим, хто не може пояснити, звідки ці доходи та майно взялися.

Але створена якраз для перевірки декларацій Агенція із запобігання корупції не виконує своїх завдань. Справа не лише в сайті для збору і оприлюднення декларацій, який працює гірше за модеми кінця 90-их. Агенція, яка підбиралася людьми Арсенія Яценюка та Петра Порошенка, впритул не бачить порушень з боку жодного топ-посадовця. Минулого тижня я вдруге відправив голові Агенції Наталії Корчак листа про те, що згідно з роз'ясненням юристів нашого комітету, президент порушив Кримінальний Кодекс, коли не вписав в минулорічну декларацію віллу в Іспанії, що оформлена на його компанію. На перший лист я отримав відповідь, що Агенція не має правил таких перевірок, тому нікого не перевіряють.

Самі залишаючись безкарними, президент та його соратники в парламенті натомість розповсюдили вимогу подання е-декларацій на всіх громадян, хто протидіє корупції.

Вперше ця ідея була представлена ще в листопаді минулого року депутатом Юрієм Дерев'янком. Наш комітет одразу рекомендував відхилити цю ініціативу. Хвиля критики показала прихильникам цієї ідеї, що провести закон їм легко не вдасться. І вони вдалися до популярного серед клептократів трюку.

Поділюся деталями парламентської кухні.

10 березня президент реєструє законопроект "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Цього ж дня мені дзвонить представник президента в парламенті Артур Герасимов і просить якомога швидше розглянути закон на нашому комітеті. Згідно з законодавством, кожен проект спочатку має бути вивчений депутатами в комітетах. Артур мотивує президентську ідею тим, що військовослужбовці стоять на лінії фронту і не мають можливості подати е-декларації до 1 квітня.

Я у вихідні вивчаю законопроект і розумію, що він не просто звільняє військових від подання е-декларацій, а взагалі виводить їх з під дії ключового антикорупційного закону. Ми звертаємо на це увагу на засіданні комітету і домовляємося з представником президента, що під час голосування в першому читанні сформулюємо президентську ідею так, щоб вона звільняла військовослужбовців саме від подання е-декларацій, але залишала в силі всі інші антикорупційні обмеження.

Так і відбувається. Я одразу створюю робочу групу для вивчення поправок від депутатів і підготовки закону для ухвалення в цілому. Окрім Герасимова, запрошуємо приєднатися до роботи правників Адміністрації президента та Міністерства оборони. Ще збираю думки ветеранів цієї війни за незалежність та прошу висловитися авторитетного військового журналіста Юрія Бутусова.

Впродовж двох днів на робочій групі ми домовляємося, що е-декларації зможуть не подавати всі солдати та сержанти разом з курсантами. Але за двома винятками. Перше – якщо вони служать у військкоматах. Друге – якщо вони під час служби зберігають посаду чиновника, депутата, прокурора чи судді. В таких випадках, домовляємося ми, таким військовослужбовцям розкривати статки родин все одно доведеться. 

Щоб ні в кого у посадовців не виникало бажання сховатися від е-декларування, як від люстрації ховалися за статусом учасника бойових дій.

Також ми домовляємося, що закон залишить обов'язок подавати декларації для всіх вищих офіцерів. Плюс тих молодших офіцерів, які виконують адміністративно-господарські функції. Наприклад, очолюють фінансовий відділ чи керують складами.

Під час дискусій робочої групи депутат "Народного фронта" Антон Геращенко просить дати можливість не вказувати в декларації майно, що залишилось на окупованих Росією територіях, поліціянтам. Разом з біженцем з Луганська Сергієм Івановим - екс-прокурором, у якого в Луганську залишилася квартира, ми пояснюємо Антону, що окупаційні адміністрації давно зібрали інформацію про таке майно і шантажують багатьох власників в українських погонах. Якщо інформація про це майно буде прихована, то лише від українського суспільства.

Щоб знизити ризик внесення подібних правок в залі, домовляємося, що закон має врегулювати виключно подання е-декларацій військовими. Разом підписуємо узгоджені поправки. Артур ставить підпис першим.

А далі ви все могли бачити в залі парламенту. І представник президента, і більшість інших депутатів від "Блоку Петра Порошенка", "Народного Фронту", "Опозиційного блоку", Радикальної партії та груп "Відродження" і "Воля народу" голосують за поправки колег по їхніх фракціях, зокрема, Тетяни Чорновол.

Депутати, які минулого року разом лише готівкою задекларували 12 мільярдів гривень. зобов'язують подавати е-декларації всіх активістів антикорупційних громадських організацій, усіх їхніх партнерів та постачальників. Плюс членів усіх без виключення громадських рад. На додачу обов'язок подавати е-декларації знімають з молодших офіцерів, включно з начальниками складів та фінвідділів. В азарті автори поправок вносять до закону різні терміни для декларування громадянського суспільства. Одна норма вимагає від активістів подати декларації до травня цього року, інша - до квітня наступного.

Наступного дня пишу листа президенту та спікеру з проханням зібрати позачергове засідання, щоб виправити закон, що протирічить сам собі. Законодавство передбачає таку можливість. Але Андрій Парубій і Петро Порошенко по черзі миттєво підписують закон, роблячи його чинним.

Таким трюкам клептократів, коли до доброї на першій погляд ідеї в останній момент додаються погані правки, ми протистояли в цій Раді і раніше. Саме так позаминулої зими був протягнутий "закон Денисенка", який розвалював законодавство про е-декларування. 

Але тоді обурення громадянського суспільства, наших партнерів з ЄС та США змусило Петра Порошенка використати його право вето.

Цього разу президент не послухав жодну з найважливіших для прогресу України сил.

Це засмучує мене найбільше. До цього ми місяць захищали в парламенті від "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту" незалежність Антикорупційного бюро. Поки відбилася, але не факт, що надовго.

В останньому рішенні я бачу готовність клептократії переступити "червону лінію". Після Євромайдану ми всі були свідками умисного розвалювання розслідувань топ-корупції, збереження чи відновлення багатьох схем грабунку держави. Але на права громадянського суспільства, на думку західних партнерів ані президент, ані парламентська більшість наступати не наважувалися.

Прошу зрозуміти мене вірно.

Я за подання е-декларацій усіма громадянами. Але після того, коли буде покараний останній посадовець, який збреше в своїй декларації чи не зможе пояснити походження описаного в ній майна. В умовах залежної Агенції із запобігання корупції та залежних суддів формула "друзям – все, ворогам – закон" буде легко повернута проти громадських активістів. Якими, до речі, є і більшість журналістів-розслідувальників. 

У Наталки Седлецької, яка розслідувала приховування президентом його іспанської віли, зараз набагато більше шансів опинитися під обвинуваченням, ніж у Петра Порошенка. Нагадаю усім: запровадження е-декларування в Україні було умовою Євросоюзу для скасування віз для нас. 

Нам потрібні екстраординарні кроки, щоб не дозволити повернути історію України назад.