Жити з інтересом
Vgoru
29 грудня 2011
Поширити:
|
|
|
Алла Тютюнник, Президент Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров'я, Тетяна Кулик, "Вгору" Фото Максима Коурова Сьогодні мало, хто повірить, що 10 років тому в хірургічному відділенні Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру не було ні інструментів, ні препаратів, замість журналів призначень лікарів були недописані шкільні зошити, які медсестрички приносили з дому, в коридорах зі стін падала штукатурка. У відділенні не було гарячої води, хірурги після зміни відмивалися від паличок Коха під холодним душем, а їхні пацієнти не милися тижнями... Держава фінансувала диспансер на 37% від потреби, і щоб хоч якось виправити становище, колектив Фонду милосердя та здоров'я й Олександр Сташенко (хірург, тоді – щойно призначений завідуючий торакальним відділенням диспансеру) 10 років тому створили благодійну програму "Добра справа". Програму підтримав і сприяв її розвитку головний лікар диспансеру Володимир Бурятинський. За програмою "Боротьба з туберкульозом" держава забезпечує хворого лише тубпрепаратами. Та коли людині потрібна операція, постає питання – де взяти гроші на інструменти, бинти, вату, шприци, засіб для наркозу, ліки для підготовчого та післяопераційного періоду? Коштує все це не- дешево. І що робити тим, у кого немає грошей? Раніше такий хворий виписувався з лікарні й жив серед нас, активно розповсюджуючи палички Коха. Щоб заробити на їжу собі й дітям, хворі на відкриту форму туберкульозу часто приховували свою недугу, і не раз траплялося, що їх виявляли на ринку серед продавців овочів, одягу. А один такий хворий за рік може заразити в середньому 20 людей. Щоб зменшити ці ризики, надати можливість прооперуватися усім, хто цього потребує, і була створена "Добра справа" – програма запобігання та боротьби з епідемією туберкульозу в Херсонській області. З часом чимало заможних людей в Херсоні зрозуміли: краще дати гроші на операцію бідняку, аби він одужав, ніж ризикувати зустрітися з хворим на ринку або в парку, де гуляють твої діти. За 10 років завдяки "Добрій справі" ми придбали для торакального відділення найсучаснішу медичну апаратуру, створили банк медикаментів на всі непередбачувані випадки до й після операції, відремонтували відділення, придбали й встановили бойлери –з'явилась гаряча вода, якої тут не було багато років. На рахунку "Доброї справи" – тисячі прооперованих бідняків, які одужали й забули, що колись хворіли на туберкульоз. Окрім того, ця програма надала можливість хірургам навчатися у світил торакальної хірургії в інших країнах, їздити на міжнародні конференції й симпозіуми, переймати досвід і розповідати про свої досягнення (такі поїздки держава також не фінансує). У 2003 році з ініціативи й за кошти "Доброї справи" в Херсоні відбулася Міжнародна конференція торакальних хірургів – перша в незалежній Україні після 13-річної перерви. Завдяки їй була створена Всеукраїнська Асоціація торакальних хірургів, а подібні міжнародні конференції стали регулярними, проводяться майже щороку. Власне, у торакальному відділенні були створені всі умови і для успішного лікування хворих, і для розкриття талантів хірургів. І якщо в 2001 році тут робили всього 34 операції при туберкульозі за рік (не вистачало інструментів, зшивачі судин були настільки старі, що часто не спрацьовували, що завдавало великих труднощів хірургам під час операцій…), то вже наступного року кількість операцій виросла до 130, майже в 4 рази. А нині досягненнями херсонських торакальних хірургів Олександра Сташенка, Володимира Тимошенка, Юрія Івона, Олександра Сірика захоплюються колеги далеко за межами України – в Херсоні роблять операції, на які не кожен професор зважиться і яким часто немає аналогів у світі. До нас приїздять вчитися торакальні хірурги з усієї України та країн СНД. У Польщі – "колисці" торакальної хірургії, де в 1902 році була зроблена перша в світі успішна операція на легенях, – Олександра Сташенка зустрічали й проводжали як Учителя й Героя. На запрошення японських хірургів він побував у Токіо – ділився своїми винаходами й навчав японців нестандартному застосуванню їхньої ж апаратури. На міжнародному конгресі в Алушті в 2004-му році Олександр Сташенко визнаний кращим хірургом року, він став лауреатом премії імені професора Овнатоняна в номінації "Кращий практичний хірург". Його кликали працювати в Крим, у Київ, Вроцлав (Польща) – обіцяли створити всі умови не лише для практичної, але й для наукової роботи. Тим часом у Херсоні Олександра Сташенка ніхто нічим не нагороджував, його навіть не схотіли висунути на звання заслуженого лікаря України. Деяким чиновникам у той час дуже не подобалася непідконтрольна "Добра справа" й незалежний Олександр Сташенко. У торакальному відділенні раптом почалися перевірки КРУ, а президента Фонду милосердя та здоров'я викликали в обласну прокуратуру: де берете гроші й куди витрачаєте? Упевнившись, наскільки наша програма прозора, наскільки Фонд милосердя та здоров'я ретельно обліковує кожну гривню й витрачає лише на розвиток відділення й лікування хворих, – контролери та прокурори ставали симпатиками "Доброї справи"... Олександр Сташенко з Херсона не поїхав – він створив тут унікальну школу для всієї України, робив з колегами все складніші операції й готував кандидатську дисертацію (яку, до речі, успішно захистив цього року). І лише в 2010 році його визнали переможцем обласного конкурсу в номінації: "Внесок у розвиток спеціалізованої та високоспеціалізованої медико-санітарної допомоги". Цієї осені в Києві за підтримки "Доброї справи" та "Національного институту фтизіатрії й пульмонології імені Ф.Г.Яновського відбулася чергова міжнародна конференція торакальних хірургів. Олександр Сташенко розповів: "Були представлені всі області України. Порівняно з іншими, у цій галузі ми за всіма показниками – найкращі в Україні. Ми першими почали робити мінімально травматичні операції при туберкульозі легень та іншій патології за допомогою відеоторакоскопічної техніки. А також навчили багатьох колег з інших міст України: Києва, Донецька, Івано-Франківська, Львова, Запоріжжя, Дніпропетровська, де на сьогодні теж успішно роблять такі операції". Останнім часом обласне управління охорони здоров'я також звернуло увагу на торакальну хірургію – згідно з загальнодержавною програмою протидії туберкульозу в 2007-2011 роках відділення отримало іще один новенький сучасний японський відеоторакоскоп (перший придбав Фонд милосердя та здоров'я ще в 2002 році). А нещодавно облздрав придбав для відділення новий рентгенівський апарат і другий наркозно-дихальний апарат "Фаза-8" (перший "Добрій справі" подарував у 2005 році відомий бізнесмен і благодійник Олексій Урсуленко). Із кожним роком число благодійників, що підтримують "Добру справу", зростає: якщо в 2002 році ми зібрали всього 146 тисяч 800 грн., то в 2011 – 1 млн. 70 тисяч грн. Усього за 10 років "Добра справа" зібрала для розвитку торакальної хірургії та запобігання епідемії туберкульозу в Херсонській області 4 мільйони 795 тисяч 811 грн. P.S. Колектив Фонду милосердя та здоров'я щиро дякує уім небайдужим херсонцям, які долучилися до "Доброї справи", й вітає з Новим роком! Довідка: На сьогоднішній день у відділенні торакальної хірургії Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру крім туберкульозу оперують хворих із онкопатологією легенів та стравоходу, патологією трахеї, наслідків травм грудної клітини. Медична допомога надається відповідно до професійних стандартів, прийнятих у найвидатніших клініках світу. А наступного року з ініціативи та за сприяння обласного управління охорони здоров'я буде відкритий новий Центр грудної хірургії – на базі обласного онкодиспансеру. На фото: Олександр Сташенко. 
Стаття виходить в рамках проекту ХОФМЗ "Об'єднуємо громадян – посилюємо громаду" за підтримки проекту ПРООН «Розвиток громадянського суспільства», яка фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Точка зору автора може не збігатися з позицією проекту ПРООН. |
ОСТАННІ НОВИНИ
