Підтримати нас

Ловити рибу на Херсонщині заборонено – терміни, попереджувальні дії, штрафи

Автор статті
12 квітня 2024 16:00
799
Поширити:
Всі фото зі сторінки Херсонського рибоохоронного патруля у Фейсбук

На Херсонщині починається нерест. Ловити рибу в цей період не можна. Заборона в більшості водойм діє з першого квітня. Як довго триватиме вона, як її контролюватимуть і що загрожує порушникам, — пояснює заступник начальника відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Дмитро Євсеєв. 

Де та скільки триватиме нерестова заборона

У період розмноження риба підходить ближче до берега і стає легкою здобиччю. Щоб популяція різних видів не зменшувалася, в цей час щороку встановлюється сувора заборона на вилов. На більшості водойм Херсонської області вона почалася з 1 квітня.

За словами Дмитра Євсеєва, терміни заборони залежать від погоди та стадії готовності риби до нересту. Цього року рибу на Херсонщині ловити не можна:

  • З 1 квітня до 31 травня у всіх річках, озерах, водосховищах та інших водних об'єктах басейну Чорного та Азовського морів, окрім Дніпра та Дніпро-Бузького лиману. 
  • З 10 квітня по 15 червня – на річці Дніпро, включаючи Каховське водосховище та прилеглу заплавну систему.

Під час нерестової заборони забороняється:

  • Вилов риби будь-якими знаряддями лову.
  • Підводне полювання.
  • Будь-які  роботи, що можуть зашкодити рибним нерестилищам. (днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добування піщано-гравійних сумішей, розчищення річищ річок, берегоукріплення).

Як війна заважає визначати стадії нересту

За повідомленням Дмитра Євсеєва, зараз у водоймах Херсонщини починає нереститися тараня, плітка, сріблястий карась, плоскирка, лящ та краснопірка. Щука вже віднерестилася, закінчується нерест і в окуня. А черга коропа настане  пізніше, йому для розмноження потрібна температура води не нижче 16 градусів. Незабаром очікується нерест сома та раків.

Дмитро Євсеєв зауважує, що промислового вилову у зв'язку з військовими діями в області не відбувалося, тому дані про готовність риби до нересту рибоохоронці збирають із вилучених безгосподарних знарядь вилову та знайденій у них рибі. Контролювати ситуацію в інший спосіб вони наразі не можуть через постійні бойові дії.

Риба вилучена під час дії заборони на вилов

"Зараз ані науковців, ані будь-кого до води не запросите. Навіть якби військові це дозволили, люди бояться", – пояснює Дмитро.

Він розповідає, що раніше  відводилися окремі ділянки в місцях загального відпочинку, де можна було ловити на один гачок, але цьогорічна заборона поширюється й на усі види любительського рибальства.

Як відстежують порушників і що їм загрожує 

На території, яку переважно контролює рибоохоронний патруль, а саме – річки Кошову та Інгулець, а також – Стебліївський лиман, озера Біле, Безмен, Чічковате й Рогозовате з початку дії заборони порушників не виявлено.

"На тих водоймах, а це малі річки й озерця, затримань не було. Там і риби мало, і вона потрошку нереститься. А браконьєри лізуть туди, де можна заробити", – уточнює Дмитро. 

Мова йде про акваторію Дніпра, Лиман та великі озера, які рибоохоронний патруль через активні бойові дії наразі повноцінно контролювати не може.
Попри те, що за розпорядженням голови військової обласної адміністрації, цивільним на будь-яких плавзасобах заборонено виходити на воду, браконьєри, як каже Дмитро, буквально “просочуються” хто вбрід, хто на човнах, хто на каюках, а є й такі зухвалі, що й з мотором виходять на воду. Близько місяця тому патрульні затримали такого “сміливця” на річці Кошовій. Від його дій збитки потягнули до півмільйона гривень.

Любителі заробити на рибі щороку активізуються в період масового ходу риби. І жодні заборони, ані підвищення штрафів, ані бойові дії в області їх не спиняють.

Дмитро Євсеєв запевняє, що контроль за порушеннями під час нересту посилено. За можливості, з огляду на військову ситуацію, рибоохоронний патруль разом з іхтіологічною службою виїжджає й на територію Дніпровських плавнів.

Крім того, рибоохоронці розробили план спільних дій з національною поліцією, з прикордонною службою, Держспоживслужбою та екологічною інспекцією.
У зв’язку з нерестом на блокпостах посилили контроль за транспортом, який прямує до міста. І результати не забарилися. За словами Дмитра, людей, які з різних місць намагаються ввезти до Херсона виловлену рибу, затримують буквально через день.

Наводимо чинні такси за незаконний вилов риби у гривнях у розрахунку за один екземпляр.

Однак, риба виловлена у водоймах, які належать до природно-заповідного фонду України, коштуватиме значно дорожче, адже її вартість обраховується за іншою схемою. До прикладу, за сома доведеться заплатити 21829, 27 грн, за щуку 17467,62 грн, а за ляща – 8744,32 грн. 

Варто зауважити, що в деяких випадках браконьєрства, які  істотно шкодять водним біоресурсам, суд може зобов'язати правоохоронні органи відкрити кримінальне провадження проти порушника. Відповідальність за  злочин передбачена ст. 249 ККУ.

Істотною шкодою може бути знищення нерестовищ риби, вилов її в період нересту, нечисленних її видів  або  тих,  у  відтворенні  яких  є труднощі;  добування  великої  кількості  риби,  водних  тварин чи рослин або риби, чи  тварин, вилов  яких  заборонено тощо.

Інспектори рибоохоронного патруля 10 квітня вилучили 11 сіток на річці Інгулець.

  • Про браконьєрство на Херсонщині читайте в матеріалі.
Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ