За мовами нацменшин у школах слідкуватиме освітній обмудсман

Збалансованим вивченням рідних мов нацменшин та державної мови у школах опікуватиметься освітній омбудсман. 

Про це під час форуму “Права та свободи національних меншин в Україні: соціальні рішення, правове регулювання” повідомила Світлана Харченко, головна фахівчиня відділу змісту освіти, мовної політики та освіти нацменшин у Міністерстві освіти і науки України, пише Центр прав людини ZMINA.

“Зараз затверджується положення про роботу омбудсмана і формується склад  його секретаріату. Орган має запрацювати в листопаді 2019 року. Закон про освіту дає національним меншинам та корінним народам насамперед, зокрема, збалансований підхід державної та рідної мов, запроваджує європейські цінності в національну систему освіти та якість освіти”, – сказала вона.

Представниця міністерства повідомила, що закон про мову гарантує вивчення рідної мови поряд з українською для учнів корінних народів 1–11-х класів. В Україні діти нацменшин 1–4-х класів навчаються кримськотатарською, болгарською, молдовською, польською, румунською, словацькою, угорською та російською мовами. У  5–11-му класах – молдавською, польською, румунською, угорською та російською.

Окрім цього, 30 мов вивчають як іноземні мови й мови національних меншин та корінних народів.  

За даними міністерства, у 2018–2019 навчальних роках в Україні рідними мовами – болгарською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою та угорською – навчалися 357 834 учнів. 

Аби виконати ст. 7, 21 закону про освіту, ст. 21 закону про функціонування української мови як державної, міністерство розробило дорожню карту імплементації норм законодавства. У документ увійшли такі розділи, на які передбачили фінансування: 

  • створення додаткових умов для вивчення української мови;
  • забезпечення закладів загальної середньої освіти сучасними засобами навчання і навчальною літературою українською мовою;
  • створення онлайн-ресурсів для вивчення української мови;
  • організація мовних таборів для учнів;
  • підготовка підвищення кваліфікації вчителів;
  • збереження національної самобутності корінних народів і національних меншин як складової українського суспільства;
  • підтримка українського шкільництва за кордоном;
  • консультації з громадськістю;
  • міжнародне співробітництво;
  • комунікація освітньої реформи. 

Представник Всеукраїнської національно-культурної молдовської асоціації Анатолій Фєтєску заявив, що норми законодавства змушують національні меншини зрештою відмовитися від вивчення рідної мови в школах. 

Водночас учасник робочої групи з напрацювання закону про мову Андрій Смолій зауважує: цей закон часто трактують через призму спотворених фактів. Він наполягає, що закон не забороняє інших мов. 

“Часто зі ЗМІ, особливо з медіа держави-агресора, лунає, що закон про державну мову щось забороняє. Це неправда. Він допомагає українській мові після сотень років заборон зайняти своє місце серед інших мов як єдиній державній мові в Україні. Закон допомагає отримати інформацію та послуги державною мовою і не забороняє це робити іншими мовами. У публічному просторі як громадяни України, так й іноземці мають право використовувати іншу мову”, – зазначив Смолій  і додав, що схожі закони є в державах, які потерпали від колоніального гніту, зокрема в Польщі, Латвії, Литві, Естонії. 

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини