Як безкоштовно отримати у власність земельну ділянку. Покрокова інструкція

Земля - ​​чи не найцінніший ресурс, яким може володіти громадянин України. Але досі ще багато українців перебувають у невіданні, що держава надає кожному з них повноцінне право БЕЗКОШТОВНО отримати у власність одразу шість земельних ділянок!

Сьогодні ми докладно, крок за кроком, розповімо, як кожен із нас може здійснити цю процедуру.

Отже, про те, що земля може дістатися людині з українським паспортом абсолютно безкоштовно (ну, майже безкоштовно - про це трохи пізніше), засвідчує стаття номер 121 Земельного кодексу України, прийнятого ще у 2001 році.

У статті визначено: громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

1. Для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; 

2. Для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; 

3. Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, у містах - не більше 0,10 гектара;

4. Для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

5. Для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

6. Також є можливість отримати земельну ділянку безкоштовно для ведення фермерського господарства. У цьому випадку розмір ділянки визначається, виходячи з земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де знаходиться фермерське господарство. 

Примітно, що приватизувати можна кожен вид ділянки лише один раз. Діти мають право на приватизацію з 14 років: у цьому випадку за них заяву пишуть батьки. 

Хай там як, але процес отримання хоча б однієї з цих ділянок доволі складний і багатоступеневий.

Крок перший: як знайти вільну земельну ділянку?

На жаль, тут ані держава, ані хтось інший не допоможе - шукати вільну землю потрібно самостійно, зайшовши на публічну кадастрову карту в інтернеті (звичайно, дуже бажано зареєструватись у системі) та обрати в конкретному населеному пункті чи поза його межами вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить. 

У кадастровій карті всі вже зайняті ділянки виділені синім кольором. Натиснувши на зафарбовану ділянку,  отримаєте інформацію щодо землеволодіння. Інші ділянки, не виділені кольором, можуть бути вільними, або про них ще не внесли інформацію в кадастрову карту. Тут ситуація не зовсім зручна для користувача, адже кадастрова карта в її онлайн-варіанті все ще перебуває на стадії наповнення. Експерти вважають, що цей процес триватиме принаймні 3-4 роки. Отже, довіряти на сто відсотків даним, які оприлюднені на цьому ресурсі, не варто. 

Тому, якщо у вас є така можливість, краще було б безпосередньо на місці спробувати розпитати місцевих мешканців, чи є там вільні ділянки і де саме вони розташовані.

Крок другий: пишемо та подаємо заяву

Стаття 118 Земельного кодексу України повністю описує процедуру отримання земельної ділянки у власність. Зокрема, першим кроком  є подання до відповідного органу (сільської, міської ради, райдержадміністрації, тощо) клопотання (заяви).

У клопотанні зазначаються:

1. Цільове призначення  ділянки;

2. Її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення)

3. До клопотання також додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування  ділянки.

Зазначимо: представникам влади забороняється вимагати додаткові матеріали та документи на цьому етапі: це не передбачено тією ж статтею 118 Земельного кодексу України.

Але про які саме “графічні матеріали” йдеться у третьому пункті? 

Юрист Ілля Петиченко пояснює:

Зробити такі графічні матеріали теж можна самостійно, зайшовши на ту ж саму публічну кадастрову карту і виділивши маркером ту ділянку і у тому місці, що ви собі підшукали.

Крім графічних матеріалів, треба додати копію паспорта громадянина України. Хоча в самому законі і не зазначається, що потрібна копія паспорта, але це логічно випливає з того, що право на безкоштовне отримання земельної ділянки належить громадянам України, а єдиний документ, який підтверджує українське громадянство, - це, звісно, паспорт.

Цю заяву можна надіслати поштою цінним листом з описом та повідомленням про отримання, або ж (що значно краще) занести і подати самостійно до відповідного органу влади, отримавши штамп на другому примірнику. Тут дуже важливий, власне, цей штамп: оскільки саме від дати подання (при поштовій пересилці - дата повідомлення про отримання) відраховується 30 днів, впродовж яких орган влади має надати або згоду, або обгрунтовану відмову.

Крок третій: що робити, якщо відповіді не отримали або отримали відмову?

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має розглянути клопотання в місячний строк і дати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Або ж надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови у такому дозволі може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта наступним вимогам:

1. Законів;

2. Прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів;

3. Генеральних планів населених пунктів;

4. Іншої містобудівної документації;

5. Схем землеустрою;

6. Техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;

7. Проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Якщо ж упродовж 30-денного терміну ви не отримали жодної відповіді, набирає чинності так званий “принцип мовчазної згоди”. Зокрема, у статті 118 Земельного кодексу України йдеться: “У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проєкту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування”.

Крок четвертий: наймаємо землевпорядників

Отримавши таки згоду від органів місцевого самоврядування (або ж «мовчазну згоду»), приступаємо до наступного етапу. Це -  розробка проєктів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників. І тут виникає перша “несподіванка”, коли ми з прикрістю дізнаємося, що платити все ж таки мусимо.  

Адже приблизна вартість послуг землевпорядних компаній на сьогодні по Херсонщині - від 4000 до 10 000 грн.

Уклавши договір із землевпорядником чи землевпорядною організацією, треба обов’язково передбачити в цьому документі вартість послуг та строки виконання робіт. Результатом роботи землевпорядника має стати проєкт землеустрою.

В середньому все це триває місяць.

Згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу, проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Тут є два варіанти: або ви самостійно берете цей проєкт землеустрою та віддаєте на погодження в управління Держгеокадастру, або це робить сам землевпорядник, про що ви можете домовитися на етапі укладання договору. Звісно, за це “клопотання” треба буде заплатити ще. 

Крок п’ятий: затвердження проєкту землеустрою в органі місцевого самоврядування

Після узгодження проєкту землеустрою з Держгеокадастром документ потрібно передати до органів місцевого самоврядування із супроводжуючим листом, вказавши, що подається оригінал проєкту землеустрою з проханням його затвердити. При цьому орган місцевого самоврядування не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проєкту, оскільки не є фахівцем у землевпорядкуванні.

Орган місцевого самоврядування в двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою приймає рішення про затвердження цього документу. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді. Рішення про відведення земельної ділянки у власність приймається на пленарному засіданні сесії відповідної ради.

Крок шостий: реєструємо земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Це - заключний етап отримання земельної ділянки у власність. Аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

1. Копія паспорта та ідентифікаційного номера;

2. Квитанція про сплату адміністративного збору;

3. Рішення органу про передачу земельної ділянки;

4. Витяг з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Отже, потрібно дуже чітко виконати оці шість кроків, щоб стати власником земельної ділянки.

Як бачимо, термін “безоплатно” не зовсім відповідає справжньому стану речей у цій процедурі. В залежності від розташування ділянки і “апетитів” землевпорядників ви маєте  витратити  близько 10 тисяч гривень, якщо не значно більше. Але все ж таки, поклавши руку на серце,  сьогодні це не надмірна ціна за право володіти власною землею. 

За консультацією звертайтеся до Громадської приймальні при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров'я»:

На період карантину за телефоном: (066) 790 90 21, (0552) 49 60 03.

Поштова адреса приймальні: м. Херсон, вул. Бориса Мозолевського 2, оф. 19.

email: FMZ_pravo@ukr.net