У Херсоні вчені здобули рідкісний пінопласт з глив
Вчені Херсонського державного аграрного університету випадково винайшли новий вид екологічного полімеру. Експериментуючи з технологіями вирощування грибів, вони створили природний пінопласт.
Про це йшлося в сюжеті на одному з українських телеканалів.
Вчені вивчали, на якому з природних субстратів гливи народять краще. Проводили різні експерименти і помітили, що грибниця перетворює солому і лушпиння соняшника на твердий матеріал на зразок пінопласту. Назви для винаходу ще не придумали, проте запатентувати його як спосіб використання сільськогосподарських відходів учені все ж встигли.
За словами співробітника ХДАУ Ігоря Чернишова, цей матеріал можна і різати, і пиляти, і розминати, надаючи йому необхідної форми.
«Усе необхідне для побуту з цього матеріалу можна зробити. Природа сама створює такі предмети, ми ж їх тільки формуємо, надаємо необхідну форму», - каже доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.
З цього безіменного природного пінопласту в Херсонському аграрному університеті вже встигли створити кілька звичних в побуті речей - вазу для квітів, абажур для лампи, пивний кухоль і навіть тротуарну плитку. За словами дослідників, робиться це доволі просто: заражену грибницею суміш укладають в спеціальну форму, далі дають міцелію розвинутися, коли ж отримують необхідний за формою предмет, розвиток грибниці зупиняють. На весь процес іде 14 днів.
-preview.webp)
-preview.webp)
