Навіщо херсонцям ще одна ТЕЦ?

На минулій сесії міської ради депутати проголосували за звернення до Кабінету Міністрів та фонду держмайна з проханням безоплатно передати із державної до комунальної власності херсонську ТЕЦ. Проголосували з важливим доповненням — без боргів.

Навіщо депутати вирішили взяти до міської власності це «скандальне» підприємство та як їх рішення допоможе зігрітися взимку?

Танці з боргами навколо замерзлих херсонців

Щороку, з початком опалювального сезону, в різних частинах міста з-під землі починають бити фонтани води. Робітники розкопують дороги, дістають подірявлені іржею труби та шукають прориви. Все це — під дзюрчання гарячої води, яка тече не по трубах та батареях, а по вулицях. Буває й інша ситуація, коли вода по комунікаціям теплопостачання взагалі не тече, бо немає грошей заплатити не тільки за підігрів, а й, власне, за воду. Але з передачею ТЕЦ з державної до комунальної власності цим щорічним  історіям зі зривами опалювального сезону може прийти кінець. Чому?

Черговий прорив теплотраси в центрі міста. 

Кінець листопада 2018 року. Автор відео Дмитро Багненко.

Сьогодні одна з головних причин того, що херсонці у середині листопада замерзали в своїх оселях — НАК «Нафтогаз» відмовилася давати газ херсонській ТЕЦ до погашення боргу майже в 300 млн грн. За словами Олега Гарника, аналітика Асоціації міст України з питань житлово-комунального господарства, така величезна заборгованість виникла з декількох причин.

По-перше, (й основне) держава не виконує взяті  зобов’язання щодо виплати різниці в тарифах. До осель подається тепло, за яке херсонці платять не в повному обсязі. Через це за 2016, 2017 та залишок опалювального сезону 2018 років всім українським ТЕЦ держава винна була близько 14 млрд гривень.

По-друге, користувачі не розплачуються за спожите тепло. Але адресно відключати їх за борги від теплопостачання підприємства не мають можливості (на відміну від водоканалів, що обмежують водопостачання конкретним боржникам).

По-третє, відсутність повноцінної тарифної децентралізації. Тобто, тарифи на тепло встановлює не місцева влада, виходячи зі специфіки конкретного регіону та потреб населеного пункту, а Національна комісія з регулювання (НКРЕКП). Остання може встановлювати ті самі тарифи протягом року, коли ціна на газ вже давно виросла у 20% або більше, повільно реагуючи на потреби користувачів на місцях та ТЕЦ.

Цим пояснюється відсутність тих грошей, які херсонська ТЕЦ не може заплатити за газ НАК «Нафтогаз». Остання, в свою чергу, окрім основного «тіла» боргу нараховує різні штрафи та пені, які суттєво збільшують загальну суму. В підсумку, ТЕЦ не може розрахуватися з величезними заборгованостями, які виникають не з її вини, а місто, щорічно сплачуючи частинами  чужі борги, платить невиправдані кошти за теплі квартири херсонців. Тож депутати Херсонської міської ради звернулися до Кабінету міністрів з проханням передати ТЕЦ до комунальної власності (при тому, що прем’єр міністр Володимир Гройсман сам підкреслив можливість віддати ТЕЦ  у міську власність).

Якщо херсонська ТЕЦ перейде до комунальної власності без боргів, які накопичилися не з вини ТЕЦ, всі залишаться задоволеними: держава скине баласт -  неефективне та «скандальне» підприємство, міська влада отримає можливість повноцінно та у визначені терміни починати опалювальний сезон, ТЕЦ зможе почати витратні процеси оновлення комунікацій та модернізації виробництва, а херсонці нарешті забудуть, що таке однакова температура у   квартирі та за її вікном  на початку листопада.

Центри енергоефективності майбутнього

До речі, за словами Олега Гарника, цікаво виглядає економіка тарифу на тепло. 86% —це вартість природного газу, а останні 14% —  податки, зарплата, вода як теплоносій, оновлення коммунікацій та інші операційні витрати. Тобто, з такими співвідношеннями цін, гроші залишаються лише на газ та, в кращому випадку, на зарплати працівникам. А про заміну мережі теплопостачання можна взагалі забути. Хоча держава разом з владою на місцях вже робить перші кроки для зміни цієї ситуації: розподіл податків, надання інструментів впливу на модернізацію систем забезпечення, тощо.

У свою чергу, як підкреслив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, значно підвищити якість послуг з теплопостачання допоможуть тарифна децентралізація, встановлення теплолічильників та моніторинг за ефективним використанням теплоенергії з боку ОСМД.

Також він відзначив, що в кожному місті має бути сформовані центри енергоефективності. Прообрази вже є в Тернополі, Луцьку, Києві. Для створення цих центрів закордонні партнери надали декілька мільярдів гривень  допомоги. У свою чергу Кабмін виділив ці кошти з  так званого фонду енергоефективності.

«Для чого  ці центри? — запитує Олександр Слобожан. — Щоб ви, наприклад, прийшли в цей центр енергоефективності, показали платіжку зі своїми витратами, і сказали: я хочу зменшити енергоспоживання. І вам в цьому центрі енергоефективності спеціально найняті співробітники визначають: що треба зробити у вашому приміщенні, щоб зменшити споживання теплової чи електроенергії на 20-30% або ще більше. Також кожен громадянин зможе отримати не тільки консультаційну, але й пряму фінансову підтримку. Тому що тих 400 млн грн, які закладалися програмою теплих кредитів, виявилося недостатньо — потрібно декілька мільярдів.»

Слобожан сподівається, що вже наступного року такі центри енергоефективності запрацюють по всій Україні. Але, звичайно, вагомий внесок до їх створення  робитиме місцева влада. Тож чи зробить  Херсонська міська рада  ще один крок  до зменшення енергоспоживання містянами  без чергових нагадувань з Києва і створить центр  енергоефективності?  

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Права людини і місцева демократія» за фінансової підтримки Національного Фонду на підтримку демократії (NED). Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Національного Фонду на підтримку демократії.

P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) 49 60 03, (066) 790 90 21.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини