Коли святий Миколай подарунки “не довіз”: українці скаржаться на поштові послуги
День святого Миколая - одне з найочікуваніших та найбажаніших свят року. З особливим нетерпінням чекають його діти, яким чарівник (звісно, за безпосередньої участі батьків та інших дорослих) приносить подарунки та солодощі. Радісна дата 19 грудня минула і цього року, і багато маленьких українців вкотре були ощасливлені вітаннями та подарунками. Але, на жаль, свято прийшло далеко не до кожного. Або ж прийшло, але у “свинячий голос”.
Зокрема, в соціальних мережах українські громадяни масово скаржаться на послуги державного підприємства “Укрпошта”, яке, за ідеєю, має доставляти посилки так само ефективно та швидко, як і інші оператори, але при цьому за “демократичною” ціною.
Так, киянка Ірина Волошина пише:
“Я особисто знаю кілька людей, посилки яких було загублено, (враховуючи мою) напередодні 19-го грудня. Я не знаю, як це розцінювати, але на мій запит з приводу посилки (з Харкова до Києва) мені відповіли, що виникли тимчасові затримки на сортувальному центрі міста Кривий Ріг. Панове, у вас не тільки з логістикою поблеми, а ще й з географією?”
Ірина скаржиться, що у компанії, розгорнувши рекламну кампанію напередодні Дня святого Миколая, вирішили “хайпанути” на очікуваннях дітей. Також на закінчення вона додає:
“Будь ласка, друзі, допоможіть розворушити цю справу. Є історії, які реально обурюють, і є люди, які готові порушити кримінальні справи, бо ситуація вже вкрай гидка!”.
Цікаво, що у блогерки знайшлися свої однодумці.
Розповідає Олена Приступ:
“У мене теж був сумний досвід співпраці з цією поштою в листопаді. Відправлення з трояндою йшло з Києва до Харкова три тижні. Оператор відповіла, що це через ковід. А потім я почитала відгуки людей. Жах!”.
Користувач Mikhail Dickey, коментуючи ситуацію, стверджує, що "зарплати у компанії смішні, тому контролю мало". Також він додає, що колись так само на “Укрпошті” втратили айфон, який він замовив у США.
Чисельні випадки зникнення посилок на “Укрпошті” підштовхнули деяких ініціативних громадян навіть створити у Фейсбуці групу під назвою “Крадіжки “Укрпошти”.
Адміністратор групи Ганна Яровенко:
“Учасники та дописувачі, давайте разом боротися за свої права! Треба об'єднуватися проти свавілля працівників “Укрпошти”, що дозволяють собі відкривати й нищити поштові відправлення. Це ж не є нормальним - така велетенська кількість зниклих відправлень, чи не так?”.
Ганна розповідає, що подарунки для дітей на День святого Миколая були відправлені з Трускавця до Києва ще 26 листопада – тобто більш ніж за три тижні (!) до свята. Але у потрібний день посилка так і не прийшла.
“28 листопада посилку, досить важку (16 кілограмів), бачили у сортувальному центрі Львова. Після звернень у грудні посилка зникла, і сьогодні, 18 грудня, оператор гарячої лінії сказав мені, що посилки вже немає, вона щезла, хоча позавчора теж на гарячій лінії мене запевняли, що посилка поїхала на Київ і перебуває зараз в дорозі. Я вважаю, що мене пограбували”, - бідкається Ганна Яровенко.
Пізніше, 20 грудня, їй повідомили, що “за результатами розслідування не вдалось встановити інформації по місцеперебуванню відправлення. Рекомендуємо відправнику заповнити зразок заяви на відшкодування та віднести у відділення або надіслати на нашу електронну адресу на розгляд. До заяви додається копія чека по відправленню.
Підпис, актуальна дата, адреса заявника (для надання відповіді) та чек є обов'язковими”.
Цікаво виходить: за помилки компанії (назвемо це таким м'яким словом) чомусь повинен віддуватися замовник, якому для отримання компенсації доведеться пройти цілу низку бюрократичних процедур. Та й результати розслідування мають досить дивний вигляд.
“У них немає відповідальних за відправлення? Камери в приміщеннях із посилками, що є чужою власністю, яку люди їм довіряють, не встановлені? Чи відправлення зникло дорогою до Києва? За нього у цей час ніхто не відповідав?”, - ставить із цього приводу питання Вікторія Мухіна.
Вже шостий рік підприємством “Укрпошта” керує Ігор Смілянський, який неодноразово розповідав про радикальні реформи, які необхідно провести в компанії. Ці реформи поки що йдуть з явним скрипом. По країні ще й досі функціонують десятки відділень “Укрпошти”, які й зовні, і всередині більше нагадують обшарпані будки жебраків, а не приміщення поштового сервісу. У деяких відділеннях (особливо на селі) навіть підлога досі глиняна, а працівники опалюють себе допотопними буржуйками. При цьому зарплата "боса" "Укрпошти" просто надхмарна: як він сам заявив в інтерв'ю на телеканалі "Україна.24", його зарплата "прив'язана до зарплати листоноші, тому це 200 разів мінімальна зарплата – 836 тисяч гривень на місяць”.
…21 грудня Ганна Яровенко поділилася зі своїми передплатниками на Фейсбуці радісною новиною:
“Після наполегливих сварок і пошуків, спілкування з керівництвом, спілкування з львівським відділенням, вибаченнями та вироком, що посилки фізично немає на цім білому світі, сьогодні “Укрпошта” надіслала смс: “Відправлення в кінцевому пункті призначення”.
Таким чином, у цьому поодинокому випадку все закінчилося хепі-ендом. Та й те відносним: посилка все одно спізнилася на два дні, хоча мандрувала майже місяць. Але хто розбиратиметься з іншими подібними випадками та коли, нарешті, хоча б у логістиці компанії буде наведено відносний порядок?
-preview.webp)
-preview.webp)
