Звільнений з полону РФ впізнав військового з Херсона, який зник у 2025 році
Віктор Філюшин – родом із Херсона, солдат 24-ї окремої механізованої бригади, зник безвісти поблизу Часового Яру в січні 2025 року. У березні 2026 року один зі звільнених із російського полону військових впізнав Віктора на фотографії.
Про це журналістам “Точка Сходу” розповіла наречена Віра Шильцова.
За її словами, чоловік родом із Херсона, понад десять років тому переїхав до Києва. Там вони познайомилися під час блекаутів у січні 2023 року.
Додати Вгору як бажане джерело в Google“У Віктора був собака, і в мене також. Як це часто буває серед власників собак, ми постійно зустрічалися на прогулянках. Коли згадую той час, найбільше в пам’яті залишаються зовсім прості речі. Віктор без жодного приводу дарував мені квіти. Майже щодня зустрічав після роботи, міг привезти обід або просто зробити щось приємне. Саме з таких маленьких вчинків і складалася наша близькість”, – ділиться Віра.
До мобілізації Віктор займався фотографією, а також тренував дітей із джиу-джитсу. Чоловік потрапив до війська в листопаді 2024 року. У січні 2025-го його направили на Донеччину, на напрямок Часового Яру.
Зв'язок з Віктором зник 24 січня, коли він виїхав на позицію. Один із його побратимів, який тоді працював із дронами, написав, що чоловік нібито загинув.
“Сам він цього не бачив — почув від командира роти, якому, своєю чергою, таку інформацію нібито передали по рації. Згодом зі мною зв’язався представник бригади й повідомив, що Вітя загинув від поранень, несумісних із життям”, – додала Віра Шильцова.
Пізніше один із командирів розповів, що тіло намагались евакуювати, але не вдалося. Інші військові казали, що на ту позицію ніхто не заїжджав, дрони не підіймали, тіла ніхто не бачив, записів радіопереговорів про загибель також не збереглося.
Дівчина їздить на всі обміни й показує фото Віктора. Під час обміну 6 березня 2026 року один зі звільнених, який сидів в автобусі, довго та уважно розглядав знімки бійця через вікно.
“Хлопець був дуже серйозним і зосередженим. Він не просто кинув швидкий погляд — уважно все передивився, а потім показав на фотографію пальцем і почав ствердно кивати. Люди поруч одразу сказали мені: “Він упізнав, упізнав”. Потім військовий показав жестами “окей” і цифру десять. Пізніше знайомі військові пояснили, що в радіообміні “нуль-десять” може означати, що все добре. Я не можу стверджувати, що він саме це мав на увазі, але в той момент відчула, що він справді впізнав Вітю і намагався дати мені зрозуміти, що той живий. Я була впевнена, що через Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими я знайду цього військового і зможу з ним поговорити, але цього так і не сталося. Досі я не знаю, хто він і де саме міг бачити Вітю”, – згадує Віра.
Дівчина каже, що особливо важко все переживає Тофі, собака Віктора.
- У межах обміну полоненими 6 березня 2026 року з російського полону повернули 10 жителів Херсонської області.
-preview.webp)
-preview.webp)