Жителі Херсонщини, які повертаються з російської неволі, можуть стикатися з труднощами під час отримання медичної, психологічної, соціальної та фінансової допомоги. Єдиного маршруту супроводу звільнених цивільних в Україні наразі немає.
Про це свідчать результати дослідження «Цивільні після російського полону: державна політика України, міжнародний досвід, дороговкази», яке презентувала Фундація захисту громадянського суспільства Civis Fortis.
Автори дослідження протягом року аналізували законодавство, міжнародний досвід і судові рішення, провели соціологічне дослідження та врахували досвід супроводу понад 60 звільнених цивільних.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleЗа даними дослідження, після повернення з неволі людина може одночасно потребувати медичної та психологічної допомоги, відновлення документів, житла, фінансової підтримки й вирішення соціальних питань. Водночас немає органу, який супроводжував би людину на всіх цих етапах.
Окремо правозахисники звертають увагу на цивільних, які повернулися з окупованих територій самостійно після їх деокупації або виїхали через треті країни. Такі люди можуть не мати документів, які підтверджують їхнє перебування в російській неволі. Через це їм доводиться самостійно збирати докази для отримання відповідного статусу та передбачених законом гарантій.
У Civis Fortis пропонують запровадити систему кейс-менеджменту за принципом «єдиного вікна». За звільненою людиною пропонують закріплювати соціального працівника, який визначатиме її потреби, скеровуватиме до необхідних фахівців і супроводжуватиме під час отримання допомоги.
«Після полону в людини стан загубленості, адже ти пропустив кілька років життя, пропустив важливі події в країні, навіть ту саму цифровізацію. Людина буквально може не знати, що таке “Дія” та як нею користуватись. Тому такі базові функції мають покладатися на кейс-менеджера», – розповів кейс-менеджер БО «БФ “Фонд сім’ї Андреєвих”» та колишній бранець Данііл Булгаков.
Правозахисники також пропонують спростити процедуру підтвердження перебування людини в російській неволі та враховувати альтернативні докази й свідчення. На їхню думку, базову допомогу звільнені цивільні мають отримувати одразу після повернення, незалежно від того, чи підтверджений факт їхнього утримання.
Ще однією проблемою у дослідженні називають тривалість медичної та психологічної реабілітації. Після незаконного утримання та катувань люди можуть потребувати подальшого лікування й регулярного медичного супроводу, однак після виписки часто самостійно шукають необхідних фахівців і заклади.
У Civis Fortis пропонують створити довготривалу програму реабілітації, яка могла б тривати до двох років і передбачала кілька етапів – від первинної допомоги до спеціалізованого лікування та подальшого медичного супроводу.