"Зустріч поколінь": про депортацію німців — мовою мистецтва

"Зазнали все: і голоду, і холоду, і ненависті", - так згадують своє дитинство етнічні німці, які на початку 1940-х пережили депортацію. І нехай вони тоді були зовсім маленькими, їхні згадки про ті часи, спогади їх батьків — то свідоцтво страшного злочину, про який не можна забувати.

Керівниця Херсонського міського центру німецької культури, членкиня Ради німців України Лариса Дворнікова.

Початок низки засекречених документів щодо насильницької депортації поклав Указ «Про переселення німців, які проживають у районах Поволжя». Він був прийнятий Президією Верховної Ради СРСР наприкінці серпня 1941 року, і за два місяці в межах Радянського Союзу депортували до Казахстану, Сибіру та Середньої Азії, за різними даними, від близько півмільйона до мільйона людей. В Україні ця доля чекала на більше ніж 80 тисяч німців з Криму, Запорізької, Сталінської, Ворошиловградської (Луганської) та інших областей. Багато людей похилого віку, жінок та дітей загинуло ще в дорозі, далі - нелюдські умови проживання, хвороби, ворожість...

Цій трагічній події, 80-річчю депортації німецького народу, цьогоріч буде присвячена низка різних заходів, і розпочала її виставка німецьких художників України "Зустріч поколінь", яка відкрилася 23 березня на другому поверсі будівлі Херсонської облдержадміністрації.

Спочатку  йшлося про можливість розмістити експозицію в стінах художнього музею ім. О. Шовкуненка, але він ще тільки готується відновити свою роботу після ремонту. А оскільки музей уже другий рік є куратором проєкту «Мистецтво на зламі тисячоліть», у рамках якого у стінах облдержадміністрації експонуються різні виставки (з колекції музею, херсонських художників, учнів художньої школи, студентів творчих факультетів херсонських вишів), то вирішили провести її саме там. 

"Зустріч поколінь" - це не просто виставка, це проєкт, який триває понад 15 років, у його рамках проходили семінари-пленери та виставки німецьких художників України не тільки у багатьох містах нашої країни, а й у місті Друскінінкай (Литва), Берліні (Посольство України в ФРН). За цей час зібрано понад 400 робіт митців німецького походження різних поколінь, аматорів і визнаних метрів.

Частина цієї виставки зображає події депортації німців 1940-х. За спогадами своєї матері написала цикл картин художниця та письменниця з Білої Церкви Галина Невінчана. Вражають і роботи заслуженого художника України Гаррі Руффа, уродженця Херсонщини, який живе у Макіївці та якого вважають одним із найкращих українських художників німецького походження.

Не менш цікавим є фотопроєкт Наталі Рибар з Мукачевого «Німецький Київ», створений за результатами експедиції по німецьких місцях столиці. 

Позитивну ноту в експозицію вносять чудові пейзажі та натюрморти, виконані українськими художниками німецького походження Тетяною Юшко (Євпаторія), Петром Алексєєвим (Хмельницький) та іншими.

Мета виставки — не тільки залучити широкі верстви громадськості до мистецтва живопису німецьких художників України, до знайомства з їхньою історією та культурою, а й розвивати толерантне ставлення до національних меншин та зміцнення добросусідських відносин між Україною та Німеччиною.

Президентка Асоціації німців України, членкиня президії Ради німців України, артдиректор Ради німців України, керівниця проєкту "Зустріч поколінь" художників - етнічних німців України Ангеліна Шардт.

Президентка Асоціації німців України, ідейна натхненниця та керівниця проєкту «Зустріч поколінь» Ангеліна Шардт вважає:

Організатори виставки:

• Миколаївський обласний Центр німецької культури,

• Херсонський обласний Центр німецької культури.

Куратори виставки:

• Відділ з питань релігій, національних меншин та охорони культурної спадщини управління культури Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської обласної державної адміністрації,

• Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка.

Фото Лізи Жарких