Минулого тижня, 21 жовтня, в Херсоні завершився міжнародний фестиваль короткометражного кіно «КіноДжем-2019».
Про фестиваль та про аматорське кіно в Херсоні розповів один з організаторів фестивалю і засновник «Першої Херсонської кіношколи» Устин Данчук.
- «КіноДжем» закінчився, що вдалося і чи хотілося б щось змінити?
- Треба деякий час, щоб все обдумати. Але вже зараз зрозуміло, що фестиваль потребує радикальних змін, вже не еволюції, а революції, щоб не втратити актуальності. «КіноДжем» залишається важливою та знаковою подією для кіноруху в Херсоні і вже починає виходити за його межі (цього року було найбільше за весь час учасників з інших міст України). Але є й проблеми, перш за все, зменшення кількості учасників у конкурсі «фільм за тиждень», а також відсутність дійсно знакових фільмів, які були у минулі роки.
- Як вам цьогорічні фільми учасників програми «Фільм за тиждень»?
- Мабуть, слабші, ніж у минулі роки. Не було фільму що викликав би «вау» ефект, але є команди, які зробили значний крок уперед. Варто назвати фільми «ЛаВіда», «Колишня» та «Червоний кут». Вони запам’яталися найбільше [більшість фільмів, окрім тих учасників, які виявили бажання подати їх на інші фестивалі, можна подивитися на youtube каналі фестивалю.]. А в деяких учасників захотілося спитати: невже вони так у собі впевнені, що готові вкрасти 5 хвилин життя в такої кількості глядачів?
- Чи вплинуло на хід фестивалю зміна часу проведення з весни на осінь?
- Так, змогли взяти участь студенти, які навчаються у творчих вишах Києва, адже навесні в них сесія. Чи завадила ця зміна деяким командам взяти участь? Важко сказати, бо тому, хто не зацікавлений, завжди щось буде заважати.
- Символом цьогорічного фестивалю стало яблуко, а статуетки, які отримували переможці, були у вигляді недогризка блука, як прийшла така ідея?
- Ідея з недогризком виникла спонтанно, хотілось зробити щось з гумором та незвичне. Через те, що фестиваль змістився на осінь, вирішили зробити його символом яблуко, яке перетворюється на недогризок. Але там є ще алюзії* на фільм «Земля» Олександра Довженка, тому це не лише забавки, а й кіноманський жарт для тих, хто розуміє.
*алюзія - натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у розрахунку на обізнаність глядача, який має витлумачити цей натяк.
Таку статуетку отримали всі переможці фестивалю.
- Програма «Фільм року» діє вже другий рік, як взагалі виникла ідея проводити її?
- Захотілося створити в Херсоні справжній кінофестиваль, щоб місцеві кіношники та глядачі бачили, який зараз рівень світового короткого метру. Така можливість з’являється тільки якщо хтось «привезе» показати програму з іншого фестивалю. Людям цікаво бачити, що знімається не в Херсоні, і подивитись ці фільми, мабуть, можливості більше і не буде (фестивальні фільми не з’являються онлайн десь 1-3 роки, а тоді вже про них забувають). Якщо ви були на показі та бачили це кіно, то знаєте, що якість іноземного короткого метру дуже висока, нам усім треба знати, куди тягнутися.
- Цього року ви зробили подачу на конкурс «Фільм року» платною, чи вплинуло це на кількість та якість фільмів, які надіслали?
- Кількість зменшилась в декілька разів. Якість — зросла. Рішення було, насправді, викликане тим, що якщо розширити конкурс, то треба буде надсилати багато призів в інші країни, а це потребує додаткових коштів. Взагалі внесок за участь у фестивалі — це нормальна практика. Але для учасників з України вона була безкоштовна.
- Якщо казати про аматорське кіно у Херсоні взагалі, наскільки воно розвивається?
- Аматорське кіно дуже не хоче залишатися аматорським. Якщо говорити про справжніх режисерів, які мають потенціал, вони, або продовжують навчання, щоб стати професіоналами, або самі створюють собі виклики (я сам так роблю). «Аматор» взагалі дуже сумнівний термін, хочу, щоб він перетворився у «незалежний режисер», а краще розділився на «незалежного» та «аматора», того, для кого це розваги. З «незалежними» є про що розмовляти, «аматор» - не має амбіцій.
- Які поради ви дали б учасникам майбутніх фестивалів «КіноДжем» та взагалі тим, хто знімає аматорські короткометражні фільми?
- Якщо говорити про «фільм за тиждень», то його не треба сприймати занадто серйозно - це перш за все розвага, челендж. Нормальне кіно за тиждень не знімають. А от спробувати щось нове: нового актора, новий режисерський прийом, нову форму – можна і треба. Аматорам раджу задуматися над своїм шляхом в кіно: якщо у вас є амбіції, якщо ви маєте що сказати світові, то збудьте про слово «аматор», це, як я кажу, «дешева відмазка», виправдання для тих, хто не хоче зростати в творчому плані. Той, хто насправді хоче робити кіно, має робити це не тиждень на рік, він повинен цим дихати, повинен ставити собі виклики та долати їх. Інакше це топтання на місці.