Зловживання посадою з боку прокурора Житомира

Прокурор міста Житомир Юрій Сич бере участь у прокурорському конкурсі, намагаючись втриматися за свою посаду. Сидячи з привітним виразом обличчя навпроти членів конкурсної комісії, він справляє враження порядної людини. Але чи варто довіряти цьому враженню?

На запитання, чи не боїться вона за своє життя, житомирянка Наталя Голобородько відповідає ствердно. Вона боїться помсти прокурора міста Юрія Сича. Саме в неї та ще у дев’яти родин місцевий прокурор намагався відібрати квартири.

За словами Наталі, вона отримала запрошення до суду, де на неї чекав головний прокурор міста Житомир. Але на запитання комісії конкурсу на заміщення посад місцевих прокурорів Юрій Сич запевняє, що він до суду не подавав. 

Проте прокурор явно лукавить. Ми маємо в розпорядженні копію позовної заяви, підписаної особисто Юрієм Сичом. Таким чином, можна стверджувати, що кандидат говорив неправду членам комісії прокурорського конкурсу.

Але це не єдине, що приховує прокурор Житомира. Влітку, коментуючи свою декларацію журналістам нашого видання, прокурор Сич запевняв, що ані в нього, ані в його дружини немає жодної нерухомості. А розкішну трьохкімнатну квартиру він начебто знімає.

У це справді можна було б повірити, якби держава не відкрила доступ до Реєстру нерухомого майна.

Як виявилося, квартира належить тещі прокурора Сича, Ніні Хоміній. Про це свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Саме вона, лікар селищної лікарні в кінці 2013 року, коли в країні вирує революція, купує простору трикімнатну квартиру. Сайти агенцій нерухомості свідчать: схожа квартира в цьому районі коштує понад мільйон гривень. Звідки гроші у простої лікарки селищної лікарні – невідомо. Але все це дуже схоже на поширену корупційну схему, коли чиновники купують дорогу нерухомість, оформляючи її на близьких родичів.

Чи справді це так, ми вирішили запитати у самого Юрія Сича. Однак зрозумівши, про що буде запитання, посадовець почав… втікати.

До речі, угоду про купівлю квартири оформляв приватний нотаріус Олег Горай. Колишній депутат житомирської міської ради, а нині начальник обласного управління юстиції є кумом прокурора Сича.

Житомиряни говорять про причетність Горая до появи в одному з районів обласного центру будівельного майданчика на місці скверу. Дерева тут свого часу посадили ветерани війни, і до минулого року сквер був місцем відпочинку місцевих жителів.

Але одного дня тут з’явились робочі фірми Олега Горая і почали вирубку дерев. Обурені люди вийшли на захист скверу. Зав’язалась суперечка, а потім – бійка. Одного з мешканців повалили на землю і били ногами.

Потерпілий зняв побої та написав заяву у міліцію. Однак справа про побиття назавжди щезла в коридорах житомирської міської прокуратури. 

Члени комісії прокурорського конкурсу радять Юрію Сичу частіше спілкуватися з пресою. З чим він погоджується, обіцяючи частіше давати інтерв’ю.

Але й тут прокурор Житомира не зовсім щирий. Його спілкування з пресою важко назвати приязним.

Погрози та непривітне ставлення до журналістів. Фрази «що ти ще тут забув?» та штурхани. Таким є фірмовий стиль спілкування з громадськістю головного житомирського прокурора.

Сьогодні Юрій Сич намагається залишитися прокурором міста. А тому не факт, що розпочатий ним безлад та беззаконня припиняться.