"З'явилося відчуття, що ми починаємо вигравати війну"

Розмовляємо з музикантом в київському ресторані "Канапа". Олег Скрипка — один зі співвласників закладу. Замовляє імбирний чай із лимоном і гострий салат. Вибачається, що має мало часу — поспішає на репетицію "ВВ".

— З'явилося відчуття, що ми починаємо вигравати війну. Регулярно їздимо виступати на Донбас. Спілкуюся з українськими військовими й волонтерами. Під час одного з останніх концертів восени зрозумів, що настрій наших вояків змінився. Вони стали впевненіші. Кажуть, що вже знають, на що здатен противник і вони самі. Ця сила, впевненість передалися мені. Зрозумів, що треба записати нову платівку. Майже два роки з початком війни мав пригнічений стан. Думав, уже не напишу жодної пісні, — розповідає лідер рок-гурту "Воплі Відоплясова" Олег Скрипка, 52 роки.

Торік гурт відзначив 30-річчя світовим турне. Виступали у США, Канаді, Греції, Латвії, Білорусі, Ірландії, Франції, Англії.

— Хто добре знає нашу групу, впізнає в тексті багато смішних історій із біографії "ВВ".

Згадую, як на початку 2000-х на концерті в російському Краснодарі в залі вибухнула граната із сльозогінним газом "Черемха". Мало не помер від того. Або як ударило струмом від мікрофона. А якось ми із друзями каталися на лижах у Буковелі. Понапивалися, один собі ногу зламав. Довелося викликати гелікоптер, щоб евакуювати.

- Яким буде сьомий студійний альбом гурту "Воплі Відоплясова"?

— У попередній платівці "Чудовий світ" 2013-го було багато нового, незвичного. Додали електронне звучання, поєднували його з оркестром. Зараз хочемо випустити щось у ретро-­стилі. Тобто, це буде панк-рок раннього "ВВ".

Коли 30 років тому ми тільки починали, достатньо було випустити декілька десятків касет із крутими піснями. Через тиждень вони вже звучали з усіх відчинених вікон. Тепер все по-іншому. Мало записати нову платівку. Треба вміти донести пісні до слухача. Робимо це за допомогою кліпів. У Радянському Союзі споживачам було байдуже, у що загорнута ковбаса — у папір чи газету. Головне — як вона смакує. Зараз обгортка дуже важлива і над нею треба працювати. Але коли приділяєш багато сил роботі над нею, іноді страждає якість продукту. Зберегти цей баланс — велике завдання.

- Що змінилося в радіоефірі завдяки впровадженню мовних квот на пісні?

— Відбулася справжня революція. Українська музика нарешті потрапила на радіо. Хоча ми відвоювали лише чверть ефіру. Але порівняно з тим, що до цього частка української пісні там становила чотири відсотки, це справжній прорив.

Радійники не зацікавлені вишуковувати якісну музику сучасних українських виконавців. Вони ставлять в ефір те, що їм присилають. Москва фінансувала російськомовний ефір на нашому радіо. Це очевидно, інакше в нас не склалася б така катастрофічна ситуація. Цей механізм ефективно працював багато років. Поступово в країні сформується сучасний музичний ринок, який житиме за законами світової економіки. Вже є українські співаки нового покоління, яким вдається створювати якісну музику і вдало її просувати. Наприклад, електронний гурт "Онука".

Крім того, становленню такої важкої мовної ситуації на радіо до впровадження квот сприяли також самі українці. Відсутність у більшості громадян чіткої національної позиції. Жлобство — знати українську мову і в Україні говорити російською.

- Розкажіть про новий проект з оркестром народних інструментів "Український мегахіт".

— Виступатимемо в оперних театрах України. Перший концерт 27 лютого відбудеться в Дніпрі. Ідея з'явилася кілька років тому. У Харкові між виступами мав трохи вільного часу. Вирішив кудись вибратися як глядач. Побачив рекламу концерту українського оркестру народних інструментів. Виконували світові рок-хіти. Мені це здалося цікавим, адже я завжди уявляв собі народний оркестр, як щось дуже консервативне. Сподобалася неймовірна енергія музики. Це було дуже стильно й красиво. Вперше почув хіти "Металіки" на ­цимбалах і бандурах. Потім випала нагода познайомитися з керівником оркестру Віктором Гуцалом.

Після Дніпра поїдемо в тур до Києва, Одеси та Харкова.

Працюємо над ще одною платівкою. Називатиметься "Очі чорні". Це світовий мегахіт, який з Україною не асоціюється, хоча його написав Євген Гребінка. На диску також буде "Щедрик" Миколи Леонтовича. Хоча ми вже привчили весь світ знати, що ця новорічна мелодія — українська.

Міська рада Дніпра запропонувала взяти участь у створенні маршу нової української армії. Разом із військовим оркестром презентували його 22 січня в День соборності. В основу лягла авторська пісня "Зродились ми великої години" на слова поета Олеся Бабія. З 1932 року це був гімн ОУН. Хочу долучити до роботи над маршем співаків-патріотів — Тараса Чубая, Сашка Положинського, Сергія Фоменка, Івана Леня і Тараса Компаніченка.