Восени 2013 року тисячі українців вийшли на мирний протест проти чиновників. Вони не хотіли кровопролиття. Але у ніч на 30 листопада "Берку" жорстоко розігнав студентів. Постраждало більше 80 людей. Так розпочинався Майдан. Події, які згодом назвали Революцією гідності.
Найкривавішими були 18-21 лютого. Беззбройних протестувальників розстріляли, загинуло 76 людей. Загалом, на Майдані полягло понад 100 осіб – Небесна Сотня. Намагаючись знищити незгодних, тодішній режим згуртував українців. З'їжджалися до столиці з усіх куточків України. Зводили барикади, готували їжу, рятували поранених та прощалися із загиблими спільною молитвою.
Понад рік з усіх куточків України на Майдан звозили теплі речі, продукти та ліки. Саме під час Майдану сформувався волонтерський рух і зародилися громадські ініціативи, які допомогли протестувальникам вистояти. Одна із них – "Євромайдан SOS". ЇЇ активісти надавали допомогу потерпілим, ризикуючи життям.
Ніхто тоді не був ні від чого застрахований. Я звичайна людина, але в критичні моменти ти розумієш, що починаєш сам себе дивувати,
– пригадала координаторка в "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук.
З першими жертвами з'явилася медична служба Майдану. Допомогу надавали в польових умовах. Рятувати життя навчалися ті, хто до того боявся крові. А ще їх гуртувала пісня, яка дарувала надію і зігрівала в морози.
"За 5 років в частині громадянського суспільства, в поверненні історичної пам’яті зроблено більше, ніж за попередні 20 років незалежності. Ми це маємо усвідомлювати. Майдан – це щеплення на віки", – наголосив міністр культури України Євген Нищук.
Нині зростає нове покоління українців, чиї батьки виходили назустріч снайперським кулям заради кращого майбутнього.